Мала Нехвороща

Село Мала Нехвороща знаходиться на берегах річки Нехворощанка, вище за течією примикає село Свистунівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Нехвороща (Новосанжарський район). На річці кілька загат.

Історія села відходить в далеке XVIII століття.

Цими місцями проїжджала Катерина II. їхала вона у напрямку Кременчука. Наказала: «Відпочивати!»

Вийшовши з карети, помітила велику кількість трави, що росла кущами.

- Ти тільки подивись на цей земний рай. Як зветься ця трава? — Нехворощ, — відповіли їй. — Чудова Нехвороща. Земля тут пахне медом, вода — молоком, а з неба в людську душу ллється пісня жайворонка.

Парубче, залишайся тут землю орати, поля засівати та своїх дітей годувати.

- Згоден, добре! Я буду на цій землі і воїном, і орієм, і господарем.

- Хай буде так!

- Господи, благослови на добру справу.

За даними 1859 року, найбільше поселення Нехворощанка, що і дало початок нинішній Малій Нехворощі, мало 69 дворів і проживало в ньому 350 чоловік. Інші населені пункти були меншими. Через 4 десятиліття, на рубежі двох віків, у Малій Нехворощі був 281 двір і проживало там 1592 чоловіки населення. Один раз на рік організовувався ярмарок.

У 1910 році в Малій Нехворощі було 282 двори, з них козацьких — 5, селянського різного найменування — 273.

Неземлеробських занять було мало: один тесляр, три кравці, один чоботар, сім ткачів, інтелігентні заняття мали 8 чоловік.

У селі була Троїцька дерев'яна церква, побудована в 1894 році. Мала вона бібліотеку, у парафії було дві школи грамоти і земське училище. Зі спогадів Решетило Анастасії Василівни: «Церква стояла в центрі села (тепер стадіон). Відкрили церкву у 1895 році. Мала церква велику дзвіницю. Співав хор, який налічував ЗО чоловік. В ньому співали Сімонов Антон і баба Оксана (теща Рибака Якова). Священником був Симон Леонтійович Войтенко».

Не забували односельці і про релігійні свята, обряди, звичаї та традиції. Мала Нехвороща і населені пункти, що були навколо, належали до Нехворощанської волості Костянтиноградського повіту Полтавської губернії.

У 1925 році в селі було створено 2 товариства зі спільного обробітку землі — «Новий шлях» і «Шлях майбутнього». У них було родин із 84 чоловік. Зачинателями колгоспного руху були: Т. Д. Назаренко, О. Ф. Мігусь, Н.Нездойминога. і

На початку 30-х років в селах сільської ради були три артілі: «Червона перемога». «Червона армія» та «Іскра». У 1950 році проведено укрупнення і на базі трьох колгоспів створено одне багатогалузеве господарство — колгосп «Іскра». Серед передовиків колгоспної праці в 30-і роки була Ганна Кузьмівна Рибак — послідовниця Паші Ангеліної.

Наприкінці 20-х та на початку 30-х років село зазнало великих людських жертв: репресовано в час колективізації 32 чоловіки, померло від голоду 320 чоловік.[2]

• ТОВ «Компанія ФАРМКО» Види діяльності: Зернові, кукурудза, соняшник

• Школа.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

• Погода в селі Мала Нехвороща

• Нехвороща