Малий Раковець
Ма́лий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.
село Малий Раковець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район/міськрада | Хустський район |
Громада | Білківська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1325 |
Населення | 5128 |
Територія | 875121 км² |
Площа | 3,388 км² |
Густота населення | 910,86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90144 |
Телефонний код | +380 3144 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°15′51″ пн. ш. 23°12′23″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
336 м |
Водойми | струмок Тодолиць |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90144, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Малий Раковець, вул. Центральна, 5 |
Карта | |
Малий Раковець | |
Малий Раковець | |
Мапа | |
Селом тече струмок Тодолиць.
В селі Малий Раковець є 3 школи, 1 дошкільно-навчальний заклад. Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селами: Імстичево, Великий Раковець
Поблизу села розташована гора Тупий — найвища вершина масиву Тупий (частина Вулканічного хребта) в Українських Карпатах.
Плитянка
Плитянка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Малий Раковець рішенням облвиконкому Закарпатської області № 438 від 30.07.1962
Село Малий Раковець розкидано на семи пагорбах. На одному з них — присілок Плитянка. Він знаходиться майже за три кілометри від центру села. Розпуття, де розходяться три дороги, як іти у присілок Плитянки, відоме місцем збору босоркань та їхніх гулянь і злих діянь.
Назва присілка «Плитянки» походить від слова «плыисти». Через Плитянки в давні часи були дороги, якими люди возили дрова «чморгом». При цьому ті «чморгаки» (дрова) часто «пливли», тобто втікали набік з дороги. Присілок " Плитянки " займає третю частину Малого Раківця і налічує 126 хат.
До 1929 року на присілку «Плитянки» власної школи не було. Всі діти з Плитянок ходили до школи, яка знаходилася в центрі села. Історія школи як такої веде свій початок з 1934 року. З огляду на те, що контроль за освітою із боку сільської управи з центру був ослаблений та через значну віддаленість від центру було прийнято рішення початком 1934/1935 н.р. створити в Плитянках самостійну управу, як адміністративну так і педагогічну .
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2941 особа, з яких 1422 чоловіки та 1519 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3072 особи.[2]
Храми
Церква Покрови пр. богородиці. 1887.
Дерев'яну церкву згадують у 1847 р.
Наступну церкву збудовано з каменю в базилічному стилі. Ю. Жаткович у праці «Етнографический очерк утро-русских» (1895 p.) згадує одного з будівничих цієї церкви. Ним був відомий тоді тесля Федір Лях, що працював на будівництві церков, шкіл, фар.
У 1885 р. майстер Лях майстерно вкрив бляхою турню новозбудованої церкви, хоч до того не займався бляхарством.
З приходом радянської влади місцевий священик Степан Верб'єшук був засуджений у 1948 р. на 10 р. каторги. У 1991 р. Іван Андрішко розмалював церкву в інтер'єрі.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,68 % |
російська | 0,23 % |
молдовська | 0,06 % |
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.