Малий Юган

Малий Юган
60°39′42″ пн. ш. 73°51′39″ сх. д.
Витік	на півдні Сургутського району Ханти-Мансійського АО, Росія (Васюганське болото)
• координати	59°34′55″ пн. ш. 76°38′11″ сх. д.
Гирло	с. Малоюганський Сургутського району Ханти-Мансійського АО, Росія (права притока Великого Югану, басейн Обі)
• координати	60°39′42″ пн. ш. 73°51′39″ сх. д.
Басейн	Великий Юган→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія: Ханти-Мансійський АО
Регіон	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина	521 км
Площа басейну:	10 200 км²
Середньорічний стік	60 м³/с
Притоки:	Колкочен’ягун (л.), Керпетьягун (пр.), Вуяни (л.), Сакин’яха (пр.), Пинкільях (пр.)
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії	13011100212115200048465
GeoNames	1499450

Мали́й Юга́н (рос. Ма́лый Юга́н) — річка в Росії, права притока Великого Югану (басейн Обі), тече у Ханти-Мансійському автономному окрузі.

Дані вимірювання стоку (м³/с)

січень:

12,06

лютий:

10,27

березень:

9,44

квітень:

20,86

травень:

196,21

червень:

179,59

липень:

64,43

серпень:

40,16

вересень:

46,29

жовтень:

43,88

листопад:

30,83

грудень:

17,30

Кіняміни (112 км від гирла), 1955–2000

Фізіографія

Малий Юган починається у Васюганських болотах на крайньому південному сході Сургутського району Ханти-Мансійського АО, біля кордону з Томською областю. Тече по центральній частині Західно-Сибірської рівнини через рідконаселену заболочену тайгову місцевість. Від витоку тече на захід; після злиття з правою притокою Колкочен’ягуном повертає на північний захід, утримуючи цей напрям до самого гирла. Річка впадає у Великий Юган в його нижній течії поблизу селища Малоюганський.

Річище Малого Югана надзвичайно звивисте, з безліччю меандрів і стариць.

В Малий Юган впадають численні притоки, як праві, так і ліві. Найбільші з них — Колкочен’ягун, Керпетьягун, Вуяни, Сакин’яха, Пинкільях.

Гідрологія

Довжина річки 521 км, площа басейну 10 020 км². Середньорічний стік, виміряний за 112 км від гирла у 1960–1995 роках, становить 55 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (9,4 м³/с), максимум — у травні (196 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (7 м³/с) спостерігався у березні 1990 року, абсолютний максимум(344 м³/с) — у червні 1979.

Живлення мішане з переважанням снігового. Малий Юган замерзає у жовтні, скресає наприкінці квітня — у травня. Повінь з травня до липня, у вересні — жовтні трапляються дощові паводки.

Інфраструктура

Малий Юган знаходиться повністю в межах Сургутського району ХМАО. Постійних населених пунктів на річці не існує.

Лівобережжя середньої течії Малого Югану займає Юганський заповідник.

Джерела

Велика радянська енциклопедія: Малый Юган (рос.)
R-ArcticNET, дані виміряння стоку: Кіняміни (112 км від гирла) (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.