Мамина вишня


«Мамина вишня» — популярна українська пісня, написана у 1978 році. Музика Анатолія Пашкевича, слова Дмитра Луценка. Перші виконавиці Ольга Павловська та Євгенія Крикун (дует).

«Мамина вишня»
Пісня
Ольги Павловської та Євгенії Крикун,
Раїси Кириченко
Випущено 1978
Жанр лірика
Мова українська
Автор слів Дмитро Луценко
Композитор Анатолій Пашкевич

Історія

У 1978 році Анатолій Пашкевич став одним з організаторів та першим художнім керівником Волинського народного хору. Зі спогадів композитора у Чернігові в травні 1996 року[1]:

Це було десь у 1978 році… Пригадую, як зателефонував з Луцька Дмитру Омеляновичу Луценкові у Київ. Розповів про мамині тюльпани, про вишню, про те, як помирала мама Розмова наша дуже схвилювала поета...

Через кілька днів Дмитро Луценко приїхав у Луцьк і привіз із собою написані кілька рядків до майбутньої пісні.

Пісня призначалася для Раїси Кириченко, але вперше виконали пісню солістки Черкаського народного хору Ольга Павловська та Євгенія Крикун у палаці культури «Дружба народів» на великому концерті за участю найкращих колективів Черкаської області[1].

Зі спогадів Раїси Кириченко[1]:

З надією отримати нарешті пісню, як на крилах лечу скоріш до Анатолія Пашкевича… Запізнилася. Пісня була готова, та не для мене… Стало боляче… Композитор розпорядився по-іншому… Дмитро Омелянович теж хвилювався. Він присвятив мені вірш про мамину вишню, а «Мамину вишню» співали без мене.

Але згодом пісня прижилася в репертуарі Раїси Кириченко, яка двічі записали пісню (з «Росавою» у Черкасах і з «Чураївною» у Полтаві)[1] та виконувала її майже на всіх концертах.

Слова

Знову наснилось дитинство,
Тепле, як гарна весна.
Вишня вдяглася в намисто,
Мама щаслива й сумна.
Там за село проводжала
Долю мою молоду…
Щедро мені щебетала
Мамина вишня в саду.

Вдаль голубими вітрами
Весни за обрій пливли.
Раннім туманом у мами
Коси, як дим, зацвіли.
Мати в тривогах вінчала
Щастя жадане й біду…
Радо мене зустрічала
Мамина вишня в саду.

Здавна близьке й сокровенне
Все там, аж терпне душа.
Начебто й мама до мене
Стежкою в сад поспіша.
Знов, як бувало, до столу
Кличе, лиш в хату зайду…
Ронить зацвіток додолу
Мамина вишня в саду.

Пісня любові й дитинства
В серці бринить, як струна.
Наче священна молитва
З рідного краю луна.
Та не порадує літо
Душу мою молоду…
Плаче тепер білим цвітом
Мамина вишня в саду.

Цікаві факти

  • У перші роки після виходу «Маминої вишні» Українське радіо одержало понад шістнадцять тисяч листів з проханнями надіслати ноти й слова або виконати пісню в день народження мами.
  • «Мамина вишня» була однією з найулюбленіших пісень матері Володимира Щербицького.
  • Наразі, це практично єдина в українській культурі пісня, на честь якої названо музей-садибу Раїси Кириченко - «Мамина вишня».

Виконання

Примітки

Джерела

  • Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с.
  • Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007. — 400 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.