Мамут Чурлу
Маму́т Юсу́фович Чурлу́ (1 березня 1946, Фергана, СРСР) — мистецтвознавець кримськотатарського походження. Заслужений художник України з 2010 року. Лауреат премії імені Гаспринського. Член Національної спілки художників України.
| Мамут Юсуфович Чурлу | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
1 березня 1946 (75 років) Фергана, СРСР | |||
| Національність | кримські татари[1] | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Жанр | Живопис | |||
| Навчання | Новосибірська консерваторія (1970) | |||
| Діяльність | художник, фотограф | |||
| Відомі учні | Валяєва Едіє Сейрановна і Рустем Скібін | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 1 березня 1946 року у м. Фергана, Узбекистан. Зараз мешкає у Сімферопольському районі, с. Перевальне.
Освіта
У 1970 р. закінчив Фердаганське училище мистецтв за спеціальністю художник-оформлювач. У 1970 році закінчив Новосибірську державну консерваторію за спеціальністю музикознавець. В період з 1976—1980 рр. навчався у монументаліста Василя Крилова та монументаліста Юрія Абоїмова.
Творчість
Викладав теоретичні предмети в Ферганському музичному училищі. Був першим викладачем у дитячій художній школі м. Фергана.
1996 р — успішно реалізував програму відродження ткацтва кримськотатарських килимів, навчаючи учасників орнаменту, кольорознавства та фарбуванню рослинними барвниками.
Організовував в Криму численних навчальних семінарах на теми:
- Практика фарбування натуральними барвниками для провідних художників українського текстилю.
- Практика вивчення і роботи з кримськотатарським традиційним орнаментом при створенні творів з різних матеріалів, із застосуванням різних технік виконання для учасників проекту «Кримський стиль».
Персональні виставки:
- 1988 р. — м.Ташкент «Російський театр» (Спільно зі скульптором Даміром Рузибаєвим)
- 1989 р. — м. Феодосія «Галерея Айвазовського»
- 1992 р. — м. Москва «Галерея Енсі»
- 1993 р. — м. Санкт — Петербург «Галерея 10-10»
- 1994 р. — м. Дуйсбург, Галерея «Кубус Кунстхалле»
- 1994 р. — м. Хайдельберг, «Галерея Мельникова»
- 1994 р. — м. Кельн, «Атібу»
- 1997 р. — м. Київ Галерея «Триптих»
- 1999 р. — м. Хайдельберг, «Галерея Мельников»
- 2001 р. — м. Київ, галерея «Дім Миколи»
- 2011 р. — м.Сімферополь «Будинок художників»
- 2012 р. — м.Ташкент, виставкова зала Академії мистецтв Узбекистану, в рамках «Дні образотворчого мистецтва»
- 1980 р. — м. Ташкент, Всесоюзна молодіжна виставка. Будинок художників.
- 1988 р. — м. Москва, «Невідома живопис Узбекистану», Центральний будинок художника.
- 1991 р. — м. Санкт — Петербург, виставка «ТАТ-АРТ», Музей етнографії народів СРСР
- 1992 р. — м.Сіетл, «Європа — Америка 500».
- 1993 р. — м. Москва, Центральний будинок художника. Виставка галереї «Атріум»
- 1994 р. — м. Оклахома, «Роботи на папері. Твори з колекції Колодзєй.». Міський центр мистецтв.
Нагороди
- 1999 р. За внесок в розвиток кримськотатарської культури нагороджений Асоціацією національних товариств Криму премією імені Ісмаїла Гаспринського.
- 2004 р. Нагороджений дипломами першого всеукраїнського трієнале текстилю в двох номінаціях: за вишуканість художнього мови, за талановите переосмислення національних традицій.
- 2010 р. Отримав звання «Заслужений художник України»
- 2014 р. Лауреат першої премії Четвертого всеукраїнського трієнале текстилю.
Публікації
- «Кримськотатарський килим», журнал Kasevet № 1 1996р, м. Сімферополь.
- «Європейська традиція», газета Маалле № 4, м. Сімферополь
- «Цілюща стихія» Джерела, колодязі і фонтани в Криму, журнал Kasevet, № 1, 1998 р., м. Сімферополь.
- «Кримськотатарський кілім» журнал Народне мистецтво, № 3-4. 2003 р., м. Київ.
- «Мова кримськотатарського декоративного мистецтва» Журнал Qasevet № 33, 2008 р., м. Сімферополь
- «Кримськотатарський килим», журнал Qasevet, № 36 2010 р., м. Сімферополь.
Література
- Червонная (1995). Искусство татарского Крыма (русский). Москва. с. 250–256.
- Хакимов (1988). Современное декоративное искусство республик Средней Азии (русский). с. 177.
- Заатов, Исмет (2003). Крымскотатарское декоративно-прикладное и изобразительное искусство (русский). Симферополь: Тарпан. с. 235.
- Шудря, Євгенія (2000). Оранта нашої світлиці (українська). Київ. с. 336.