Манассія (син Йосипа)

Манассія[1], Манасія (івр. מְנַשֶּׁה‎, Мена́ше) — старший син Йосипа від єгиптянки Аснат, дочки Потіфера, священика з Ону (Бут. 46:20). Народився в Єгипті, ще до приходу роду Якова із Ханаану і усиновлений патріархом Яковом (Бут. 48:5).

Яків благословляє синів Йосипа. Рембрандт, 1656. (За Бут. 48).

Яків благословляє Манассію і Єфрема. («Віденський Генезис»)

Манасія є родоначальником одного з Дванадцяти племен Ізраїля — племені Манасії, яке отримало долю при завоюванні Ханаану на схід від Йордану (землі Башан і Ґілеад — Нав. 17:1), а також землі в північній Самарії аж до Середземного моря. Плем'я Манасії лише номінально панувало над своєю землею, оскільки вони не тільки не вигнали ханаанців з їх земель, але навіть не змогли підкорити їх і взяти з них данину (Нав. 17:12).