Йордан

Йордан (заст. укр. Йорда́нь, Орда́нь;[1][2] івр. נהר הירדן‎, Нагар га-Йарден; араб. نهر الأردن‎, nahr al-urdun) — річка в Західній Азії, якою проходить кордон між Ізраїлем і Йорданією. Бере початок на Голанських висотах. Тече тектонічною западиною Гхор, через озера Хула і Тиверіадське (Кинерет). Впадає в Мертве море. Довжина річки — 252 км. Ширина річки - 30 м. А глибина - 5 м. Площа басейну складає 18 тис. км². Притоки: Харод, Баніас.

Йордан
Йордан
33°11′12″ пн. ш. 35°37′09″ сх. д.
Витік Голанські висоти
• координати 33°11′12″ пн. ш. 35°37′09″ сх. д.
Гирло Мертве море
• координати 31°45′41″ пн. ш. 35°33′30″ сх. д.
Країни:  Ізраїль
 Йорданія
Прирічкові країни: Ізраїль, Йорданія, Ліван
Довжина 252 км
Площа басейну: 18 000 км²
Середньорічний стік 90м³/сек
Притоки: Харод, Баніас, Ярмук, Яббок, Дан, Ійон, Хабсбані
Водойми в руслі Тиверіадське озеро
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 294624
 Медіафайли у Вікісховищі

Фізичні характеристики

Притоки
  • Хасбані (араб. الحاصباني‎ Хасбани, івр. שניר‎ Сенира), має витоки у Лівані.
  • Баньяс (араб. بانياس‎ Баньяс, івр. חרמון‎ Хермон), має витоки з гори Гермон.
  • Дан (араб. اللدان‎ Леддан, араб. דן‎ дан), має витоки також з гори Гермон.
  • Ійон (івр. עיון Ійон‎, араб. دردره‎ Дердара або араб. براغيث‎ Брагіф), має витоки у Лівані.

Течія

Річка має швидку течію протяжністю 75 кілометрів до озера Хула, яке дещо вище за рівень Галілейського моря. Через 25 км після виходу з озера вона впадає до Галілейського моря. Кінцева ділянка Йордану похила, що зумовлює спокійну течію річки до місця впадання в Мертве море. Дві великі притоки впадають зі сходу на останній ділянці: річки Ярмук і Яббок. Середній стік Йордану 90 м³/с.

Використання

Води Йордану сильно розбираються на зрошення в Ізраїлі, тому влітку у нижній течії річка майже пересихає (стік 10-15 м³/с).

Згадки у Біблії

Єг. 19:33,22, Єг. 18:19-20,12,7, Єг. 17:5, Єг. 16:7,1, Єг. 17:5 і так далі. 5 М. 1-32, 4 М. 13:29, 4 М. 22:1, 4 М. 26:3,63, 4 М. 32:29, 4 М. 32:29 Та інші.

Археологічні пам'ятки поблизу річки Йордан

У районі річки Йордан розташована велика кількість археологічних пам'яток, що належать до різних епох, від раннього палеоліту до епохи хрестових походів. Нижче наведені найвизначніші з них.

  • Тель Кедеш — пагорб на захід від озера Хула. Залишки стародавнього міста Левітів і римського храму Аполлона.
  • Хацор — найбільший тель в Ізраїлі. Розташований за 6 км на північ від Рош-Пінни і приблизно за 8 км на захід від моста Бнот-Яаков на Йордані. Знаходиться на місці стародавнього ханаанейского міста Хацор. В теперішній час розкопки продовжуються.
  • Кацрін — залишки стародавнього міста епохи Талмуда, недалеко від однойменного міста Кацріна — адміністративного центру Голанських висот.
  • Віфсаїда — руїни міста, розташовані на схід від Йордану біля місця його впадіння в озеро Кінерет.
  • Коразім — стародавнє місто за 3,5 км на північ від Капернаума. Нині є архітектурно-археологічним заповідником.
  • Капернаум — стародавнє місто на північно-західному узбережжі Кінерета.
  • Бет-Йерах — недалеко від місця, де Йордан витікає з Кинерета.
  • Убейдія — печера, археологічна пам'ятка доби плейстоцена. Знаходиться за три кілометри на південь від Кінерета.
  • Бельвуар — фортеця хрестоносців у парку Кохав а-Ярден. Розташована за 20 км на південь від Кінерета, на плато Нафталі на висоті 500 метрів над долиною Йордану.
  • Скитополіс — національний парк на місці розкопок біля сучасного Бейт-Шеана.
  • Керен Сартаба — руїни фортеці Александріон часів династії Хасмонеїв, розташовані в заповіднику Сартаба.
  • Армон Хішам — руїни палацу халіфа Хішама, зруйнованого землетрусом у 747 році, на північ від сучасного міста Єрихон.
  • Тель Йерихо — руїни стародавнього Єрихона, одного з найдавніших міст на Землі, на схід від однойменного сучасного міста.
  • Національний парк Кумран — реконструйоване стародавнє місто, що було дві тисячі років тому центром секти єссеїв.

Галерея

Примітки
  1. Йордань // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Ордань // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.