Манертит

Манертит (англ. mahnertite) мінерал класу фосфатів, арсенатів, ванадатів.

Манертит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1994-035
Хімічна формула NaCu₃(AsO₄)₂Cl * 5H₂O
Nickel-Strunz 10 8.DH.45
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[3]
Інші характеристики
Названо на честь Volker Mahnertd
Типова місцевість Cap Garonne mined[2]
 Манертит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: (Na, Са)Cu3(AsO4)2Cl∙5H2O. Містить (%): Na — 3,58; Ca — 0,85; Cu — 30,93; As — 26,52; H — 1,30; Cl — 3,89; O — 32,93. Зустрічається у вигляді тонких таблитчастих кристалів, сфероліти. Тетрагональна сингонія. Твердість 2-3. Густина 3,33. Колір смарагдово-зелений. Риса світло-синя. Блиск скляний. Спайність досконала. Утворюється в окиснених зонах мідних родовищ з високим вмістом арсену в асоціації з тенантитом, ковеліном, пущаровскітом, кварцом. Осн. знахідки: родовище Кап-Гарон, Франція (Cap Garonne Mine, Le Pradet, Var, Provence-Alpes-Côte d'Azur, France). Названий в честь швейцарського зоолога Ф. Манерта.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манертит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Манертит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Robert F. Martin, William H. Blackburn, Encyclopedia of mineral names: first update (PDF), in The Canadian Mineralogist,, vol. 37, 1999, pp. 1045-1078. URL consultato il 9 marzo 2014.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.