Фосфати природні

У природі відомо понад 230 Ф.п., серед яких виділяють: прості (з одним) і складні (з двома і більше) видотвірними катіонами, кислі (типу СаНРО₄ — монетит), середні і лужні (з ОН-групою) та ін. Основа структури Ф.п. — фосфорнокисневі тетраедри [РО₄]^3-, що об'єднуються за допомогою катіонів. Найпоширеніші Ф.п. звичайно містять додаткові аніони Сl^- чи F-. Густина безводних Ф.п — 3,2-7,0; водних — 1,6-4,0. Тв. безводних — 4-5, водних — 3-4. Більшість мінералів гіпергенного походження. Утворення безводних Ф.п. найбільш характерне для пегматитового процесу. З високотемп. процесами пов'язане утворення апатиту, монациту, ксенотиму. Водні фосфати утворюються в екзогенних умовах, часто при біохімічних процесах. Ф.п. — сировина для добрив.

Розрізняють:

• фосфат ітроцерієвий (мінерал, проміжний за складом між ксенотимом і монацитом; сингонія ромбічна; густина 4,55; тв. 5),
• фосфат кістковий (загальна назва жовен фосфатів, капролітів, відкладів кісток, гуано та ін.),
• фосфат натрамонієвий (зайва назва стеркориту — (NH₄)NaH[PO₄]х4H₂O),
• фосфат натрію (водний кислий фосфат натрію — Na₂[HPO₄]х0,5H₂O;
• фосфат натрокальціоманґановий (зайва назва філовіту — Na₂(Mn²⁺,Fe²⁺,Ca, H₂)₅[PO₄]₄),
• фосфат натрокальціоманґанозалізний (зайва назва дикінсоніту — Na₂(Mn²⁺,Fe²⁺)₅[PO₄]₄),
• фосфат свинцю (застаріла назва піроморфіту),
• фосфат-цеоліт (зайва назва уранових слюдок),
• фосфат церіїстий (те саме, що черчит — Y[PO₄]х2H₂O),
• фосфат-шультеніт (штучна сполука PbH(PO₄)).

• Список мінералів
• Фосфатні руди
• Фосфор (мінерал)

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.