Маношин Микола Олексійович

Микола Олексійович Маношин (рос. Николай Алексеевич Маношин, 6 березня 1938, Москва 10 лютого 2022) радянський футболіст, півзахисник. Один із найсильніших півзахисників у радянському футболі рубежу 1950–60-х років[1]. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1960), заслужений тренер РРФСР (1976).

Микола Маношин
Микола Маношин
Особисті дані
Повне ім'я Микола Олексійович Маношин
Народження 6 березня 1938(1938-03-06)
  Москва, СРСР
Смерть 10 лютого 2022(2022-02-10) (83 роки)
Зріст 182 см
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1956–1962 «Торпедо» (Москва) 92 (4)
1963–1966 ЦСКА (Москва) 83 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1960–1961 СРСР 8 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1970 СКА (Київ)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуби «Торпедо» (Москва) та ЦСКА (Москва), а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1956 року виступами за команду клубу «Торпедо» (Москва), в якій провів шість сезонів, взявши участь у 92 матчах чемпіонату.

У 1963 році перейшов до клубу ЦСКА (Москва), за який відіграв 3 сезони. Більшість часу, проведеного у складі московського ЦСКА, був основним гравцем захисту команди. Мав чудову техніку роботи з м'ячем, дриблінгом, відрізнявся гарним баченням поля. Особливо успішно діяв у зв'язці з Валерієм Вороніним[1]. Чотири рази включався до списку «33 найкращих футболістів сезону» (у 1960–62 за № 2 на своїй позиції, у 1964 — за № 3). Завершив кар'єру футболіста виступами за команду «ЦСКА» Москва у 1966 році.

Виступи за збірну

17 серпня 1960 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної СРСР в матчі проти НДР (1:0).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, але на полі не виходив, будучи дублером Ігоря Нетто; у відбірному турнірі до цього турніру провів 2 матчі.

Останній матч — 29 листопада 1961 року в матчі проти Уругваю (2:1). Протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 8 матчів[2].

Кар'єра тренера

1970 року очолював тренерський штаб клубу СКА (Київ). Також працював помічником головного тренера в ЦСКА (Москва) у 1967-69, 1973, 1975, 1976 та 1981 роках. Головний тренер армійських команд у Сомалі (1977), Народно-Демократичній Республіці Ємен (1978-80) та Малі (1988-91). Начальник команди ЦСКА (Москва) у 1976 році. Працював у футбольній школі клубу ЦСКА (Москва) у 1974, 1975, 1977 та 1982-85 роках[1].

Досягнення

Особисте життя

Дружина Галина Дашевська (1941—2020) — радянська акторка[1].

Помер 10 лютого 2022 року[3]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.