Манучіхр Егбал
Манучіхр Егбал (перс. منوچهر اقبال; 13 жовтня 1909 — 25 листопада 1977) — іранський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр країни у 1957—1960 роках[2].
| Манучіхр Егбал перс. منوچهر اقبال | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 3 квітня 1957 — 31 серпня 1960 року | |||
| Попередник: | Хуссейн Ала | ||
| Наступник: | Джафар Шариф-Емамі | ||
| Народження: |
14 жовтня 1909 Кашмерd, Хорасан-Резаві, Іран | ||
| Смерть: |
25 листопада 1977[1] (68 років) Тегеран, Іран | ||
| Країна: | Іран | ||
| Релігія: | іслам | ||
| Освіта: | Тегеранський університет, Факультет медицини, Парижd, Університет Монпельє і University of Tabrizd | ||
| Партія: | Nationalists’ Partyd | ||
| Нагороди: |  Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН | ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпиі
Народився в Кашмері. 1926 року закінчив середню школу в рідному місті, після чого продовжив навчання у Франції. 1933 року закінчив медичний факультет. Повернувшись на батьківщину, вступив до лав збройних сил, а 1935 року був призначений на посаду глави муніципального департаменту охорони здоров'я Мешхеда. З 1939 року почав працювати професором медичного факультету Тегеранського університету.
1942 року розпочав свою політичну діяльність, отримавши пост заступника міністра охорони здоров'я Ірану. Тоді Іран перебував під окупацією британських і радянських військ, а також страждав від внутрішніх негараздів. Від 1944 до 1950 року Егбал обіймав посаду міністра охорони здоров'я Ірану. Після цього був генерал-губернатором Іранського Азербайджану.
1953 року став сенатором у парламенті, а 1954 року отримав пост президента Тегеранського університету. 3 квітня 1957 року Егбал очолив іранський уряд і наказав виділити з бюджету 7 мільярдів ріалів на розвиток промисловості й сільського господарства. Такі заходи мали позитивний ефект і позначились на зростанні іранської економіки. Після відставки з посту глави уряду Манучіхр Егбал 1963 року став виконавчим директором Національної іранської нафтової компанії.
Примітки
- Munzinger Personen
- worldstatesmen.org