Маринюк Віктор Васильович

Ві́ктор Васи́льович Мариню́к (нар. 10 квітня 1939(19390410), Казавчин, нині Гайворонський район Кіровоградська область) — український художник у галузі монументально-декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України з 1987 року (Одеська обласна організація). Один з яскравих представників андеграунду, що своїм новаторством протистояв офіційному мистецтву соцреалізму. Заслужений художник України (2008).

Віктор Маринюк
Валерій Басанець і Віктор Маринюк на конференції, присвяченій Одеському нонконформізму. Київ, 2013
При народженні Віктор Васильович Маринюк
Народження 10 квітня 1939(1939-04-10) (82 роки)
Казавчин
Країна  СРСР →  Україна
Жанр живопис, Графіка і скульптура
Навчання Одеське художнє училище
Діяльність художник
Напрямок андеграунд
Вчитель Токарєва-Александрович Любов Йосипівна
Нагороди
Заслужений художник України

Життєпис

1959 року закінчив автодорожній технікум. Вступив до Одеського державного художнього училища імені Митрофана Грекова, 1967 року закінчив його. Педагог із фаху — Любов Токарєва-Александрович.

Один із засновників групи молодих художників-нонконформістів, до якої також увійшли Олександр Ануфрієв, Володимир Стрельніков, Валерій Басанець. 1971 року відбулася їх неофіційна групова виставка в приміщенні Спілки художників, яка мала широкий резонанс у художніх колах Одеси.

В 1975—1980 роках брав участь та організовував багато неофіційних «квартирних» виставок в Одесі й Москві.

1979 року брав участь у виставці «Сучасне мистецтво з України» — Мюнхен — Лондон — Париж — Нью-Йорк.

1989 року брав участь у груповій виставці у Баварському державному міністерстві праці (Мюнхен).

У 1990-х роках здійснював активну виставкову діяльність, брав участь і формував експозиції трьох міжнародних бієнале «Імпреза» (Івано-Франківськ), був членом журі.

Його твори:

  • 1973 — «Метафізичний пейзаж»,
  • 1980 — «Багаточастинник»,
  • 1981 — «Люди, звірі»,
  • 1985 — розписи «Просвіта» і «Знання» в Будинку книги в Одесі,
  • 1987 — розпис плафона «Свято» та вітражі в Палаці студентів Одеси.

Ідеолог та учасник груп «Човен» — 1993, «Мамай» — 1998.

10 жовтня 2008 року за значний особистий внесок у розвиток національного образотворчого мистецтва, вагомі досягнення у професійній діяльності та з нагоди 70-річчя від дня заснування Національної спілки художників України Вікторові Маринюку надано звання «Заслужений художник України» [1].

Колекції

Музейні колекції[2]

  • Художній музей Зіммерлі в Університеті Ратгерса (Нью-Джерсі, США)

Примітки
  1. Указ Президента України № 919/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва»
  2. Маринюк Віктор — Grynyov Art Collection. Grynyov Art Foundation (ua). Процитовано 15 січня 2022.

Джерела

В. Петрашик. Віктор Маринюк. «Жити уважно» //Образотворче мистецтво . — № 3-4.– 2020. — С. 88 — 89.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.