Марків Теодор

Марків Теодор (1848, Грушів, нині Дрогобицького району, Україна лютий 1919) — український суддя, керівник Бучацького повітового суду ЗУНР[1].

Теодор Марків
Народився 1848(1848)
с. Грушів, тепер Дрогобицький район
Помер лютий 1919
Бучач
Поховання міський цвинтар на горі Федір, Бучач
Громадянство  ЗУНР
Національність українець
Діяльність суддя, громадський діяч
У шлюбі з Емілія
Нагороди
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа

Життєпис

Народився 1848 року в с. Грушів (нині Дрогобицького району Львівської області, Україна).

Мав ранг радника Краєвого суду,[2] був, певне, найстаршим за рангом з усіх урядників міста, повіту за часів Австро-Угорщини. Відзначався великою справедливістю під час розгляду «селянських справ». Був діячем Української національно-демократичної партії та інших українських товариств.[2]

Помер в лютому 1919 року, похований на міському цвинтарі в Бучачі.

Сім'я

Дружина — Емілія. Сини — студенти університету, які також брали активну участь в житті української громади Бучача та повіту, у встановленні влади ЗУНР:

  • д-р Володимир (?, Бучач — 4.11.1972, Ню Йорк[3]), подав відомості про батька для книги «Бучач і Бучаччина»[4]
  • Остап — секретар Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»[5]
Надгробок Теодора Маркова та дружини

Нагороди

Примітки

  1.  — С. 74.
  2.  — С. 402.
  3. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. Ню Йорк Лондон Париж Сидней Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 876.
  4. Там само. — С. 402.
  5. Там само. — С. 255.
  6. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1912. — S. 160.(нім.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.