Мародерство
Мароде́рство — викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (стаття 432 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III).
Предметом Мародерства може бути тільки приватне майно (гроші, годинники тощо) вбитих чи поранених, незалежно від того, до якої армії вони належать. Зброя, боєприпаси, документи, що містять відомості військового характеру, інші речі, придатні для використання під час ведення військових дій, не є предметом цього злочину[1].
Походження терміна відносять до епохи Тридцятирічної війни. Термін пов'язується із іменем одного з двох відомих командирів, які мали прізвище Мероде і брали участь у Тридцятирічній війні: із німцем, генералом графом Іоганном Мероде або шведом, полковником Вернером фон Мероде.
Джерела
- Кримінальний кодекс України, ст. 432
Література
- Мародерство // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 500. — ISBN 978-966-937-261-1.
Примітки
- Мародерство - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 27 травня 2019.
Посилання
- Мародерство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Мародер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 921. — 1000 екз.