Мартинюк Арсен Григорович
Арсен Григорович Мартинюк (14 березня 1898, с. Лідихівка, Російська імперія нині Теофіпольського району Хмельницької області, Україна — 21 червня 1982, м. Тернопіль, УРСР) — український вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1950), професор (1951).
Арсен Григорович Мартинюк | |
---|---|
| |
Народився |
14 березня 1898 с. Лідихівка, Російська імперія нині Теофіпольського району Хмельницької області, Україна |
Помер |
21 червня 1982 (84 роки) м. Тернопіль, УРСР |
Поховання | м. Тернопіль |
Країна | Російська імперія → УРСР |
Національність | українець |
Діяльність | хірург |
Alma mater | Московський університет |
Галузь | медицина |
Заклад | Тернопільський медичний інститут |
Посада | проректор, завідувач кафедри |
Звання | професор |
Ступінь | Доктор медичних наук |
Відомий завдяки: | вчений у галузі медицини |
Життєпис
Арсен Мартинюк народився 14 березня 1898 року в с. Лідихівка Теофіпольської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (Російська імперія).
Загальну освіту здобував у Теофіполі. Під час громадянської війни був підпільником, партизаном, військовим комісаром.[1]
Закінчив медичний факультет Московського університету (1925, нині РФ).
З 1925 року працював завідувачем Гунською сільською лікарнею на Полтавщині, а з 1928 року — завідувачем Онопріївською районною лікарнею Кременчуцького округу. В 1931 році переведений до міста Новогеоргіївська на посаду хірурга. У 1932 році, маючи практичний досвід, вступив до аспірантури при кафедрі хірургії Харківського медичного інституту, захистив кандидатську дисертацію, працював викладачем.[2][1]
Під час війни в 1941 році мобілізований в армію, працював хірургом військового госпіталю. Захворів і повернувся у Харків на посаду доцента кафедри хірургії медінституту. Після видужання в 1946 році працював ведучим хірургом військового госпіталю в місті Гадячі Полтавської області.[1]
У 1946—1956 роках працював у Станіславському медичному інституті (нині Івано-Франківський національний медичний університет), де після захисту докторської дисертації (1949) очолив кафедру факультетської хірургії.[2]
1956 року професор Арсен Мартинюк, за розпорядженням МОЗ УРСР, брав участь у роботі комісії щодо визначення можливості організації в м. Тернополі медичного інституту і висловив схвальну думку.[2]
У 1957—1969 — у Тернопільському медичному інституті (нині університет): проректор із навчальної і наукової роботи, завідувач кафедри факультетської хірургії, професор кафедри загальної хірургії. Один із фундаторів інституту, підбирав педагогічні кадри, організовував кафедри, пізніше планував науково-дослідну роботу, визначав її стратегічні напрямки.[2]
Тривалий час очолював обласне товариство урологів.[1]
Сфера наукових зацікавлень: невідкладна хірургія, урологія, хірургічна ендокринологія.
Автор понад 50 наукових праць, у тому числі монографії.
Примітки
- Мартинюк Арсен Григорович // Теофіпольська центральна районна бібліотека.
- Заснування і становлення інституту (1957—1963) // Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського: історія і сучасність, 1957-2007 [Текст] / [М. А. Андрейчин та ін. ; за ред. В. В. Файфури, Я. Я. Боднара, А. Х. Завальнюка]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2007. — С. 16.
Джерела
- Дем'янова І., Саюк Ю. Мартинюк Арсен Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 463. — ISBN 966-528-199-2.