Марцеліна Даровська

Монастирський некрополь

Марія-Марцеліна Даровська[2] народилася 16 січня 1827 року в с. Шуляки (нині Жашківський район, Черкаська область, Україна) як 5-а дитина поміщицької сім'ї Котовичів. Батько — маршалок шляхти Ян Котович, мати — дружина батька Максимілія Ястшембська.[3]

Навчалася в Одесі[4]. Змалечку мріяла стати черницею. У 22 роки вийшла заміж за Кароля Веригу Даровського, осіла в Жерді над Збручем (Кам'янецький повіт), народила сина (він невдовзі помер), через три роки овдовіла. Залишила малу донечку Анну Кароліну родичам, для порятування здоров'я виїхала за кордон Біля ікони Чорної Мадонни в Ченстохові залишила свої шлюбні персні, дала обітницю жити «у Бозі й для Бога» (пише Credo).

Разом з Юзефою Карською 1857 р. заснувала в Римі конґреґацію (згромадження) Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, щоб працювати над відродженням сім'ї, належно виховуючи молодих жінок. Повернувшись в Україну 1863 року, стала засновницею, першою настоятелькою монастиря сестер-непорочниць у місті Язловці неподалік Бучача на Тернопільщині (першої християнської школи-інтернату для дівчаток зі шляхетних католицьких родин).

Семеро черниць на чолі з матір'ю Марцеліною створили заклад, який став взірцем для таких шкіл по всій тодішній Польщі, Західній Україні, Білорусі. Новаторство Марцеліни Даровської — впровадження індивідуального підходу в навчання молоді. З благословення Папи Пія ІХ сестрам Непорочного Зачаття було даровано (1863 року дідичем Язловця бароном Блажовським[5]) під монастир палац польської королівської родини Понятовських.

Мати Марцеліна закладала школи початкового типу для сільських дітей Поділля (навчали дітей усіх віросповідань). До Другої світової війни школи сестер-непорочниць діяли в Польщі, Україні, Білорусі.
1881 року рада згромадження сестер-непорочниць прийняла проект засновниці Марцеліни Даровської, за яким монастир паулінів у Нижневі ставав навчальним закладом для дітей з родин, які постраждали за участь в польському повстанні 1863 року. 24 травня 1881 року в дідича графа Теодора Лянцкоронського було викуплено ґрунт монастиря, 1883 року відкрито школу, каплицю.

Померла 5 січня 1911 року і похована у гробниці черниць в Язловці[5].

Монастир і школу 1946 року закрила радянська влада, через 50 років сестрам вдалося повернути каплицю, частину кімнат у колишньому палаці Понятовських, освятити відновлені катакомби, де спочивають померлі сестри.

6 жовтня 1996 року в Римі Папа Йоан Павло ІІ проголосив Марцеліну Даровську блаженною, 1 вересня 1999 р. львівський митрополит Мар'ян Яворський проголосив каплицю сестер в Язловці Санктуарієм блаженної Марцеліни Даровської Чортківського деканату РКЦ.

Її зображають у характерному для сестер-непорочниць повністю білому вбранні, часто в оточенні дітей.

Донька Анна Кароліна 21 листопада 1868 року в Язловці уклала шлюб із графом Станіславом Олександром Дідушицьким, уродженцем Гвіздця.[6]

• Санктуарій Марцеліни Даровської

• Паславський І. Даровська Марія-Марцеліна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 235. — ISBN 978-966-02-4457-3.
• Яворський Г. Даровська Марцеліна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 466. — ISBN 966-528-197-6.
• o. Woroniecki J. Darowska Weryha z Kotowiczów Marcelina (1827—1911) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV, zeszyt 16. — S. 437—438. (пол.)

• Блаженна Марцеліна Даровська.
• На Тернопільщині діти випустили кліп про Марцеліну Даровську, яка похована у Язлівцях (відео).
• Санктуарій бл. Марцеліни Даровської // Сайт Львівської архідієцезії.
• Центр гармонія. Монастир сестер Непорочниць, XVII ст., Язлівець.
• Язловець.
• Язловець, Санктуарій бл. Марцеліни Даровської.