Марчелло Баччареллі
Марчелло Баччареллі[1] (пол. Marcello Bacciarelli, 16 лютого 1731 — 5 січня 1818) — придворний художник польського короля доби пізнього бароко і ранішнього класицизму, італієць за походженням. Портретист. Малював також картини з історії Польщі, декоративні твори для палаців (плафони для Королівського замку в Варшаві). Масон.
Марчелло Бачареллі | ||||
---|---|---|---|---|
Marcello Bacciarelli | ||||
|
||||
Автопортрет | ||||
При народженні | Марчелло Бачареллі | |||
Народження |
16 лютого 1731 Анделі | |||
Смерть | 5 січня 1818 (86 років) | |||
Рим | ||||
Поховання | катедра Івана Хрестителя (Варшава) | |||
Національність | італієць | |||
Країна | Річ Посполита | |||
Жанр | Історичний живопис | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | бароко і класицизм | |||
Відомі учні | Анна Раєцька, Якуб Ліпськийd і Jan Ścisłod | |||
Член | Варшавське товариство друзів наукd | |||
Твори | Portrait of Stanislaus Augustus in coronation robesd | |||
Нагороди | ||||
Автограф | ||||
| ||||
Марчелло Баччареллі у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Італії.
Навчався у Римі у Марко Бенефіаля (Marco Benefial). В 1750 р. його викликали в Дрезден, Саксонія, де узяли на службу до обраного королем Польщі Августа III. Після смерті короля переїхав до Відня, де для імператриці Марії Терезії виконав портрети родини. Потім з 1756 р. оселився у Варшаві. З 1766 р. придворний художник польського короля Станіслава II Августа IV Понятовського. З 1768 р. отримав польське дворянство з власним гербом. Як генеральний директор піклувався палацами короля та його колекціями з мистецтва.
Був членом масонської ложі.[2]
У столиці Польщі зустрів художника-італійця Бернардо Беллотто (засновник Академії мистецтв у Варшаві), який працював у Дрездені, Відні і Варшаві.
Якісь його роботи перебували наприкінці ХІХ ст. у палаці в с. Тартаків.[3]
Мав учнів; зокрема, Едвард Раставецький називав його учнем Петрановича (але не вказував імені),[4] поляків, серед яких Александер Кучарский, Казімеж Войняковський.
Помер у Варшаві. Похований у катедральній базиліці св. Яна Варшави.
Головні твори
- плафони для Великої зали, Мармурової та Аудієнц-зали Королівського замку в Варшаві
- «коронаційний портрет короля Станіслава Августа Понятовського» у повний зріст
- профільний портрет-погруддя Станіслава Августа Понятовського
- «портрет Ізабелли Понятовської», сестри короля Станіслава Августа
- портрет принцеси Курляндської Ганни Шарлоти Доротеї Бірон
- портрет другої дружини маршалка Павла Карла Сангушка Барбари з Дунінів Сангушкової
- портрет Яна Клеменса Браницького
- «портрет Людвіга Шимона Гутаковського» (погруддя)
- алегорична композиція «муза Калліопа»
- «воєвода Радзіміньський» з Гнезно (Львівська галерея мистецтв, Україна)
- «автопортрет» (Національний музей (Варшава))
Велика зала Королівського замку Варшави Зала з картинами Каналетто-Беллотто Мармурова зала Мала капличка замку - Барбара Санґушкова. 1757 рік
- Станіслав Август Понятовський (1732 - 1798), коронаційний портрет
- Принцеса Курляндська Ганна Доротея Бірон
- Понятовський (1732 - 1798), портрет в профіль
- Король Станіслав Август,Львівська національна галерея мистецтв
Примітки
- Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 410.
- Tartaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 217. (пол.) — S. 217. (пол.)
- Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — t. II. — S. 99. (пол.)
Джерела
- Український портрет XVI—XVIII століть: Каталог-альбом, Видання друге. — К. : Артанія Нова, Хмельницький : Галерея, 2006. — 351 с.
- Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. — Р. 66.
- Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art, 3, pp. 14–15, New York, Grove, 1996. — ISBN 1-884446-00-0.