Анна Раєцька

Анна Раєцька народилася близько 762 року у родині художника-портретиста на ім'я Юзеф Раєцький. Виховувалася як протеже короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Спочатку вважалося, що вона була його незаконнонародженою дочкою, а згодом — його коханкою. У 1783 році вона була зарахована на його кошти в художню школу для жінок в Луврі в Парижі. Навчалася у Людвіка Марто та Марчелло Баччареллі у Варшаві; Жан-Батист Грез і, можливо, Елізабет Віге Ле Брун у Парижі. Хоча згодом вона стала частиною кола, що оточує Жака-Луї Давида, вона не брала у нього уроків.

Мета польського короля в оплаті її навчання полягала в тому, що вона повинна повернутися до Польщі та стати професором мистецтва, але вона вирішила залишитися в Парижі після одруження з мініатюристом П'єром-Марі Го де Сен-Жерменом у 1788 році. Вона стала першою польською жінкою, яка представляла свою роботу в Салоні в 1791 році, і продовжувала отримувати підтримку від короля до 1792 року. Незважаючи на те, що вона відправила багато картин назад до Варшави, Бакчареллі вважав, що мало хто з них був вартим додавання до Королівської колекції.

Вона намалювала картини польського королівського двору і в Парижі отримала численні замовлення від місцевої аристократі.

Під час правління терору вона втекла з Парижа в Клермон-Ферран. Інформація про цей період її життя мізерна, але через багато років вона повернулася до Парижа і, як кажуть, осліпла приблизно в 1824 році.

• Анна Раєцька зі " Словника пастелістів до 1800 " Ніла Джеффареса
• Стефан Козакевич, Маларство Польське: oświecenie, klasycysm, romantyzm (польський живопис. Просвітництво. Класицизм. Романтизм), Ауріга, Варшава, 1976.