Маріанджела Мелато
Маріанджела Мелато (італ. Mariangela Melato; 19 вересня 1941 — 11 січня 2013) — італійська акторка театру і кіно.
Маріанджела Мелато | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Mariangela Melato | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | італ. Mariangela Melato | |||
Народилася |
19 вересня 1941[1][2] Мілан, Королівство Італія[1] | |||
Померла |
11 січня 2013[1][2][3] (71 рік) Рим, Італія[1] | |||
Громадянство |
Італія Королівство Італія | |||
Діяльність | акторка, акторка театру, кіноакторка | |||
Alma mater | Академія Брери | |||
Роки діяльності | 1969-2012 | |||
Брати / сестри | Anna Melatod | |||
IMDb | nm0577423 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Маріанджела Мелато у Вікісховищі |
Життєпис
Вивчала акторську майстерність в Міланській театральної академії.
Вперше на екрані Маріанджела Мелато з'явилася в 1970 році у фільмі Пупі Аваті «Thomas e gli indemoniati» в ролі Зої.
Маріанджела Мелато — одна з найпопулярніших європейських актрис 70-х років. Успіх актрисі принесли ролі — Лідії в політичній драмі Еліо Петрі «Робітничий клас іде в рай» (1971, премія «Срібна стрічка», 1972), Фіорелла у фільмі Ліни Вертмюллер «Ображена честь Мімі-металурга» (1972, премія «Срібна стрічка», 1973), Джованна в комедії режисера Стено «Поліцейська» (1974, премія «Давид ді Донателло», 1975), Мара Кастореллі у сумній комедії Маріо Монічеллі «Дорогий Мікеле» (1976, премія «Давид ді Донателло», 1977, премія «Срібна стрічка», 1977), Офелія Пекораро в комедії Луїджі Коменчіні «Кіт» (1977,"Давид ді Донателло", 1978), в кінодрамі «Deminticare Venezia» (1979, реж. Франко Брузатті, премія «Срібна стрічка», 1979), Франческа в мюзиклі Пупі Аваті «Aiutami a sognare» (1981, премія «Давид ді Донателло», премія «Срібна стрічка», 1982).
На початку 80-х Маріанджела Мелато зробила спробу завоювати популярність в США. Актриса знялася в декількох фільмах в Голлівуді, проте, ці роботи не стали вдалими. Міранджела Мелато повернулася до Європи, де її акторська слава залишалася незмінною. Актриса знімалася в фільмах Клода Шаброля, Ліни Вертмюллер, активно працювала на італійському і французькому телебаченні.
Після 1993 року Маріанджела Мелато знімалася рідше. У 2006 році виступила композитором фільму Марко Беллоккьо «Режисер весіль».
Мелато лауреат безлічі премій за досягнення в кіно.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #172254868 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Find a Grave — 1995.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Біографія Маріанджели Мелато на сайті kino-teatr.ru
- Mariangela Melato official website
- Mariangela Melato на сайті IMDb (англ.)
- Mariangela Melato на сайті All Movie Guide (англ.)
- Allmovie biography