Маріка бліда

Ма́ріка бліда[2] (Cinnyris batesi) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Мешкає в Західній і Центральній Африці. Вид названий на честь американського натураліста Джорджа Латімера Бейтса[4].

?
Маріка бліда
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка бліда
Біноміальна назва
Cinnyris batesi
(Ogilvie-Grant, 1908)
Синоніми
Nectarinia batesi
Посилання
Вікісховище: Cinnyris batesi
Віківиди: Cinnyris batesi
ITIS: 916458
МСОП: 22717687

Опис

Довжина птаха становить 9-10 см, вага 5,7-7 г. У самців голова і верхня частина тіла темно-оливкові, над очима світлі "брови", нижня частина тіла світло-сіра, живіт світло-охристий. Крила темно-коричневі зі світлими краями. Хвіст чорний з широкими оливковими краями і кінцем. На боках грудей довгі тонкі жовті пера. Самички мають подібне забарвлення, однак пера на грудях у них короткі, білі.

Поширення і екологія

Бліді маріки поширені від Кот-д'Івуару і Ліберії до східних районів Демократичної Республіки Конго і Кабінди, а також на острові Біоко. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і полях.

Поведінка

Бліді маріки живляться нектаром, а також комахами, павуками, дрібними ягодами і плодами. Вони утворюють зграйки до 10 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. В кладці 1-2 яйця.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Cinnyris batesi.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 68. ISBN 978-1-4081-2501-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.