Маріка довгодзьоба

Ма́ріка довгодзьоба[2] (Cinnyris lotenius) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Індії та на Шрі-Ланці[3][4]. Вид названий на честь Йоана Гідеона Лотена, двадцять дев'ятого губернатора Голландського Цейлону[5][6].

Довгодзьобі маріки
Самець довгодзьобої маріки
?
Маріка довгодзьоба

Самець довгодзьобої маріки

Самичка довгодзьобої маріки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка довгодзьоба
Cinnyris lotenius
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Certhia lotenia Linnaeus, 1766
Nectarinia lotenia (Linnaeus, 1766)
Arachnechthra lotenia (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Cinnyris lotenius
Віківиди: Cinnyris lotenius
ITIS: 916471
МСОП: 22717862
NCBI: 2761170

Опис

Довжина птаха становить 12-13 см. У самців під час сезону розмноження забарвленн переважно фіолетове, металево-блискуче, крила бронзові, на грудях жовті плямки, живіт сірувато-коричневий. У самичок верхня частина тіла жовтувато-сіра, нижня частина тіла жовтувата. Забарвлення самців під час негніздового періоду подібне до самичок, однак на нижній частині тіла у них є фіолетова, металево-блискуча смуга[7][8]. Дзьоб довгий, пристосований до живлення нектаром[9].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[10]

Поширення і екологія

Довгодзьобі маріки поширені на півдні Індії та на Шрі-Ланці[11][12]. Вони живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, на полях, в парках і садах[13][14]. Живляться нектаром, дрібними комахами і павуками[15]. Сезон розмноження триває з листопада по березень в Індії та з лютого по травень на Шрі-Ланці. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 15 днів[16].

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Cinnyris lotenius.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ali S & S D Ripley (1999). Handbook of the birds of India and Pakistan 10 (вид. 2). Oxford University Press. с. 28–31. ISBN 0-19-562063-1.
  4. Rasmussen, P. C. & J. Anderton (2005). The Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 548.
  5. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 231. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  6. Raat, AJP (2010). The life of Governor Joan Gideon Loten (1710-1789):a personal history of a Dutch virtuoso. Uitgeverij Verloren. с. 21.
  7. Santharam, V (1981). Some interesting observations: Eclipse plumage in Loten's Sunbird (Nectarinia lotenia). Newsletter for Birdwatchers 21 (9&10): 14–15.
  8. Neelakantan, K. K. (1975). Curious behaviour of a Loten's Sunbird (Nectarinia lotenia). Journal of the Bombay Natural History Society 72 (3): 858–859.
  9. Oates, EW (1890). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Volume 2. Taylor and Francis, London. с. 358.
  10. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 грудня 2021.
  11. Baker, H.R.; Inglis, Charles M. (1930). The Birds of Southern India. Government Press, Madras. с. 125–126.
  12. Majumdar, N (1981). Extension of range of the Indian Maroonbreasted Sunbird, Nectarinia lotenia hindustanica (Whistler) [Aves, Nectariniidae], and the Northern Jungle Myna, Acridotheres fuscus fuscus (Wagler) [Aves, Sturnidae]. Journal of the Bombay Natural History Society 78 (2): 383–384.
  13. Dewar, Douglas (1913). Glimpses of India birds. John Lane, London. с. 218.
  14. Set up a bird sanctuary at home. The Hindu (en-IN). 20 листопада 2015. ISSN 0971-751X. Процитовано 20 січня 2021.
  15. Reuben, Rachel (1986). Feeding behaviour of Sunbirds, Nectarinia zeylonica and N. lotenia. Journal of the Bombay Natural History Society 83 (2): 446–447.
  16. Aitken, E. H. (1887). Nest and eggs of Cinnyris lotenia. Journal of the Bombay Natural History Society 2 (1): 52.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.