Маріо Бо
Маріо Бо (італ. Mario Bo, 4 грудня 1912, Савона — 4 грудня 2003, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції правого крайнього нападника.
Маріо Бо | ||||||||||||||||||||||||||||||
«Ювентус» 1940-41. Бо другий справа у нижньому ряду | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 4 грудня 1912 | |||||||||||||||||||||||||||||
Савона, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 4 грудня 2003 (91 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||
Турин | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 166 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 69 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія Королівство Італія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник. | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
1925-1928 1928-1931 |
Еден Сан Паоло «Торіно» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Виступав, зокрема, за клуби «Торіно» і «Ювентус». Володар Кубка Італії.
Ігрова кар'єра
Народився 4 грудня 1912 року в місті Савона. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Еден» Сан Паоло і «Торіно».
У основній команді «Торіно» дебютував 1931 року у 18 років. А уже з наступного сезону міцно закріпився на правому фланзі нападу команди. Провів у «Торіно» вісім сезонів, взявши участь у 185 матчах чемпіонату.
У розіграші 1935/36 виборов титул володаря Кубка Італії. У фіналі «Торіно» переміг «Алессандрію» з рахунком 5:1[1]. Того ж року команда посіла третє місце в чемпіонаті, а також дебютувала в Кубку Мітропи. У розіграші Кубка Мітропи 1936 «Торіно» стартував з кваліфікаційного раунду, в якому зустрічався з швейцарським клубом «Берн». Італійська команда двічі розгромно перемогла — 4:1 і 7:1, а Бо забив перший гол у другій грі[2]. В наступному раунді «Торіно» зустрічався з угорським «Уйпештом». В домашньому матчі команда Маріо перемогла з рахунком 2:0, але у матчі-відповіді поступилась 0:5[3].
Наступного сезону в складі команди «Торіно» Бо знову став третім призером чемпіонату, а в 1939 році в своєму останньому сезоні в клубі завойовував срібні медалі.
У тому ж 1939 році футболіста переманив «Ювентус», запропонувавши хороші фінансові умови. У складі іншого туринського клубу Бо зіграв два непогані сезони, але такої ж яскравої гри як у «Торіно» не показав. Клуб не зумів поборотись за титул, посівши 3-тє і 5-те місця відповідно. Наступні два сезони Бо виступав у клубах «Дженоа» і «Амброзіана-Інтер», у складі яких не мав стабільного місця у основі. З обома командами завершував чемпіонат на четвертому місці. Згодом повернувся до «Ювентуса». Зіграв 18 матчів (і забив 8 голів) у неофіційному воєнному чемпіонаті 1944 року, де його команда вибула на другому етапі, а також три гри (у яких забив 2 голи) у першому післявоєнному турнірі 1945/46.
Завершив ігрову кар'єру у команді «Фоссанезе», за яку виступав протягом 1946—1950 років.
Статистика виступів
Статистика виступів у кубку Мітропи
№ | Розіграш | Стадія | Дата та місце проведення |
Команда 1 | Рахунок | Команда 2 | Голи |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1936 | кв. раунд | 07.06.1936 Берн |
Берн | 1:4 | Торіно | |
2 | 1936 | кв. раунд | 14.06.1936 Турин |
Торіно | 7:1 | Берн | 13' |
3 | 1936 | 1/8 | 21.06.1936 Турин |
Торіно | 2:0 | Уйпешт | |
4 | 1936 | 1/8 | 26.06.1936 Будапешт |
Уйпешт | 5:0 | Торіно | |
Всього у кубку Мітропи | 4 | 1 |
Титули і досягнення
- Володар Кубка Італії (1):
- Срібний призер чемпіонату Італії (1):
- Бронзовий призер чемпіонату Італії (4):