Маріо Ботта
Маріо Ботта (італ. Mario Botta; нар. 1 квітня 1943, Мендрізіо, Тічино, Швейцарія) — швейцарський архітектор.
Маріо Ботта | |
---|---|
італ. Mario Botta італ. Mario Botta | |
| |
Народження | 1 квітня 1943 (78 років) |
Країна | Швейцарія |
Навчання | IUAV University of Veniced |
Діяльність | архітектор, реставратор, викладач університету, педагог |
Праця в містах | Виллербанн, Париж, Сан-Франциско, Базель, Тель-Авів, Роверето, Дортмунд, Бергамо, Львів |
Архітектурний стиль | функціоналізм, постмодернізм |
Найважливіші споруди | Музей (Сан-Франциско та Базель), бібліотека (Дортмунд), церква Івана Хрестителя (Моньо, Швейцарія), катедральний собор (Еврі під Парижем) |
Членство | Académie d'architectured[1] і Академія Святого Луки[2] |
Заклад | Федеральна політехнічна школа Лозанни |
Нагороди |
|
Сайт | botta.ch |
Маріо Ботта у Вікісховищі |
Біографія
Ботта спроєктував свою першу будівлю у шістнадцятилітньому віці, після чого навчався у Мілані та Венеції. Ще тоді він познайомився з Ле Корбюзьє і Луїсом Каном, які справили на нього значний вплив. Після закінчення університету Ботта відкрив архітектурне бюро, яке займалося будівництвом вілл. Великі замовлення почали надходити у 1980-х. Тоді Ботта спроєктував будівлі медіатеки у Віллербанні (1984—1988) та катедрального собору у Еврі під Парижем. Незадовго до цього він пробує себе і в дизайні.
Розквіт творчості Ботта припав на межу XX і XXI століть. В цей час він створив багато культових та культурних споруд, вільно змішуючи традиції античної та середньовічної архітектури зі знахідками сучасності, не забуваючи і про теоретичні побудови — у цей час він відвідував з лекціями безліч навчальних закладів у Європі та Америці. Серед створених за проєктами Ботта будівель — музеї у Сан-Франциско (1990—1994), Базелі (1993—1996) і Роверето (1988—2002), синагога в Тель-Авіві (1996—1998), бібліотека в Дортмунді (1995-99) і Бергамо (2004), церкви і каплиці в Монте-Тамаро (1990—1996) і Моньо (1986—1998).
В Україні Ботта спроєктував Монастир отців-оріоністів святих Петра і Андрія у Львові (збудований) та нову церкву біля монастиря (проєкт)[3].
Роботи
- Маріо Ботта. Банк Готтардо, Лугано.
- Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя, Моньо, декор портала в інтер'єрі
- Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя, Моньо, вівтар
- Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя, Моньо, скляний дах як єдине вікно церкви для освітлення
- Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя, Моньо, зручна і незвична конструкція дзвіниці і сходи до дзвонів
- Маріо Ботта. Бібліотека, Дортмунд
- Маріо Ботта. Так звана «Фортеця», Маастріхт
- Маріо Ботта. Музей сучасного мистецтва, Сан-Франциско
- Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя, Моньо, загальний вигляд
Див. також
- Архітектура Швейцарії
- Традиція
- Функціоналізм
- Церква Івана Хрестителя (Моньо)
- Каплиця Санта Марія дельї Анжелі (Тічино)
Примітки
Джерела
- Emilio Battisti Mario Botta: architetture e progetti negli anni 70. — Mailand: Electa, 1981. (італ.)
- Harriet S. Bee Mario Botta: exhibition. — New York: MOMA, 1987. — ISBN 0-87070-258-0. (англ.)
- Helena Bernal Mario Botta / Andreas Kotte // Theaterlexikon der Schweiz — Dizionario Teatrale Svizzero. Band 1 — , Zürich: Chronos 2005. — S. 251. — ISBN 3-0340-0715-9. (італ.)