Маріо Де Сімоні

У дорослому футболі дебютував 1906 року виступами за команду «УС Міланезе». Після перерви у футбольних змаганнях в Італії, пов'язаної з Першою світовою війною, повернувся до цієї ж команди, кольори якої захищав до 1923 року.

15 травня 1910 року був включений до складу національної збірної Італії на її перший в історії офіційний матч — товариську гру проти збірної Франції, в якій італійці перемогли з рахунком 6:2. Таким чином став першим голкіпером в історії італійської національної команди.

За 11 днів відіграв у своєму другому матчі за збірну, в якому пропустив шість голів, а італійці поступилися з рахунком 1:6 збірній Угорщини, що відповідно стало першою поразкою в історії італійської футбольної збірної.

Загалом протягом п'яти років провів у її формі 7 матчів, пропустивши 16 голів.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1927 року, очоливши тренерський штаб клубу «Фанфулла», з командою якого працював протягом одного сезону.

Помер 1967 року.