Ла-Шо-де-Фон

Головна вулиця Ла-Шо-де-Фон

Місто Ла-Шо-де-Фон розташоване у західній Швейцарії, на північному заході кантону Невшатель неподалік від кордону з Францією і є центром однойменного округу. Ла-Шо-де-Фон є третім за величиною містом Романдії (після Женеви і Лозанни) і найбільшим містом Верхньої Юри. Місто розташоване на висоті 992 метри над рівнем моря і, таким чином, є одним із найбільш високо розташованих міст Європи. Площа міста становить 55,66 км².

Ла-Шо-де-Фон вперше письмово згадується у 1350 році як La Chaz de Fonz. Ще в XVI столітті воно виглядає незначним поселенням з дюжиною дерев'яних хатин. Інтенсивний розвиток міста Ла-Шо-де-Фон почався після закінчення Тридцятилітньої війни у 2-й половині XVII століття. Виробництво годинників зароджується тут на початку XVIII століття і до кінця того ж століття Ла-Шо-де-Фон перетворюється на індустріальний центр. У 1794 році 3/4 міста були знищені пожежею, після чого воно було переплановане згідно з потребами годинникарів. До 1806 Ла-Шо-де-Фон входить до князівства Невшатель, пов'язаного з 1707 року особистою унією з Пруссією. Потім, у 1806—1815 роках місто перебуває у складі Франції. Після Віденського конгресу — у складі Швейцарської конфедерації, при цьому Пруссія зберігала номінальні права сюзерена до середини XIX століття.

Сучасні будинки на вулиці Avenue Léopold Robert у Ла-Шо-де-Фон

Будинки на вулиці Північній (rue du Nord)

Чисельність населення міста — 37 843 особи (станом на грудень 2011 року). Серед жителів Ла-Шо-де-Фону 85,5 % (31 653 особи) складають франко-швейцарці, 3,6 % (1 335 осіб) — італо-швейцарці, 3,2 % (1 173 особи) — португальці, 2,4 % — германо-швейцарці. Ретороманською мовою спілкуються 32 жителів міста. 53 % працюючого населення зайняте у сфері обслуговування, 45 % — у промисловості (в першу чергу в годинниковій промисловості), 2 % — у сільському господарстві. У 2008 році 29,1 % наявного населення міста складали іноземні громадяни. Приріст населення за 2000—2010 роки становив 1,3 %, у тому числі за рахунок міграції — 1,4 %, природний приріст був від'ємний і становив −0,2 %. За віковою ознакою населення міста у 2000 році поділялось таким чином:

• діти та підлітки (0-19 років) становили 22,5 % населення;
• дорослі (20-64 років) становили 58,9 % населення;
• особи похилого віку (старші за 64 роки) становили 18,6 %.

У 2000 році в Ла-Шо-де-Фон налічувалось 17 207 приватних домогосподарств, середній розмір домогосподарства становив 2,1 особи. При цьому, 7 087 домогосподарств складалися з однієї особи, 747 домогосподарств — з п'яти і більше осіб.

Неоготичний собор Сакре-Кер

Згідно з переписом населення, проведеним у 2000 році, за релігійною приналежністю населення Ла-Шо-де-Фон поділялось таким чином:

• 11 320 жителів (30,6 % загальної кількості населення) — римо-католики;
• 10 258 осіб (27,7 % населення) — вірні швейцарської реформатської церкви;
• 205 осіб (або 0,55 % населення) — прихожани православної церкви;
• 300 (0,81 % населення) — вірні християнської католицької церкви Швейцарії;
• 2365 осіб (близько 6,39 % населення) — представники інших християнських церков.

Серед послідовників нехристиянських конфесій можна виділити:

• 129 жителів міста (0,35 % населення) — послідовники юдаїзму;
• 1369 осіб (близько 3,70 % населення) — мусульмани;
• 90 осіб — буддисти;
• 83 особи — індуїсти.

10059 жителів Ла-Шо-де-Фон (або близько 27,17 % населення) не зараховували себе до вірних жодної церкви, визнавали себе агностиками чи атеїстами.

Станом на 2010 рік рівень безробіття у Ла-Шо-де-Фон становив 8,2 %. Структура економіки міста була такою:

• 95 підприємств первинного сектору, на яких працювали 260 осіб;
• 550 підприємств обробної промисловості із 10 594 зайнятими;
• 1290 підприємств сфери послуг, на яких працювало 11 813 осіб.

17 870 жителів міста були зайняті іншими видами діяльності. 46,1 % усієї робочої сили Ла-Шо-де-Фон становлять жінки.

У 2008 році в місті нараховувалось 19 692 робочих місця в еквіваленті повної зайнятості, у тому числі:

• у первинному секторі економіки налічувалось 208 робочих місць, у тому числі 198 — у сільському господарстві, 10 — у лісовому господарстві та виробництві пиломатеріалів;
• у вторинному секторі економіки налічувалось 10 153 робочих місць, у тому числі 9 063 (89,3 %) — у виробництві;
• у третинному секторі економіки (сфері послуг) налічувалось 9 331 робочих місць, у тому числі 2 287 (24,5 %) — в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автомобілів; 680 (7,3 %) — у логістиці; 571 (6,1 %) — у готельно-ресторанному бізнесі; 150 (1,6 %) — в інформаційній індустрії; 372 (4,0 %) — у страхуванні і фінансових послугах; 573 (6,1 %) — інженери та науковці; 816 (8,7 %) — працівники освіти; 2078 (22,3 %) — у галузі охорони здоров'я.

Муніципалітет Ла-Шо-де-Фон є нетто-імпортером робочої сили. Щоденно з інших муніципальних утворень на роботу до міста приїжджають 8 916 осіб, в інші муніципалітети вибуває 3 481 робітників з Ла-Шо-де-Фон. 19,3 % працюючих міста складають іноземці. Для прибуття до місця роботи 52,8 % жителів міста використовували особистий автомобіль, 21,4 % — громадський транспорт.

Місто обслуговує залізнична станція Ла-Шо-де-Фон, аеропорт Лез-Еплатюр та тролейбусна мережа Ла-Шо-де-Фон.

У Ла-Шо-де-Фон близько 12347 жителів (33,4 % населення) мають обов'язкову середню освіту, а 3943 жителів (10,7 %) здобули вищу освіту (в університет або Fachhochschule). З 3943 осіб, які закінчили вищу школу, 80,2 % складають громадяни Швейцарії (з них майже 2/3 — чоловіки), 19,8 % — іноземці.

У більшості муніципалітетів кантону Невшатель передбачені дворічна необов'язкова освіта у дитячому садку, а потім п'ятирічна обов'язкова початкова освіта. У 2010—2011 навчальному році у місті функціонувало 38 груп у дитячих садках, які відвідувало 728 дітей. Обов'язкову чотирирічну середню освіту жителі міста здобувають у тринадцять великих середніх школах. У 2010—2011 навчальному році в них нараховувалось 113 початкових класів з 2042 учнями. У 2000 році 644 учні навчалися за межами муніципалітету Ла-Шо-де-Фон, а 754 учнів прибували на навчання з інших муніципалітетів.

У Ла-Шо-де-Фон розташовані дві бібліотеки — Бібліотека де-ла-Віль і бібліотека Haute école Arc — Arts appliqué. Загальний книжковий фонд бібліотек станом на 2008 рік налічував 670 267 книг та інших засобів масової інформації.

Вілла Jeanneret-Perret (Біла вілла) Ле Корбюз'є

У Ла-Шо-де-Фон працює Міжнародний музей d'Horlogerie (Міжнародний музей годинникарства), збудований у 1899 році на кошти, пожертвувані відомою родиною годинникарів Галле (Gallet). Музей є одним із важливих місць, які розкривають історію розвитку годинникарського ремесла. Найбільший вплив на формування архітектурного образу та культуру міста наприкінці XIX століття справила течія Арт-Нуво (Art Nouveau), або модерну. У 1880 році у Ла-Шо-де-Фон заснована щоденна газета L'Impartial.

У Ла-Шо-де-Фоні народилися:

• Ле Корбюз'є — архітектор-модерніст, збудував тут свої перші будівлі — зокрема, будинок для своїх батьків — Білу віллу (1912 року, з 2005 року — музей), віллу Швоб, кінотеатр
• Луї Шевроле — автоконструктор і автогонщик, творець марки Chevrolet
• П'єр-Жак Дроз — математик і механік, конструктор годинників та ляльок-автоматів
• Блез Сандрар — поет, письменник та есеїст.

У 1848 році в Ла-Шо-де-Фоні заснована годинникова фірма Omega. У 1992 році заснована годинникова фірма Bell & Ross.

Ла-Шо-де-Фон у Вікімандрах

• Website der Stadt La Chaux-de-Fonds
• Chaux-de-Fonds, La німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
• Luftaufnahmen von La Chaux-de-Fonds und seiner Umgebung
• La Chaux-de-Fonds, Charles-Edouard Jeanneret und Madame Récamier, Institut der Stadtbaukunst, Bremen