Маріупольський менонітський округ
47°15′04″ пн. ш. 37°11′51″ сх. д.
Маріупольський менонітський округ включав у себе німецькі колонії біля річки Каратиш на північний захід від Маріуполя. Заснований 1837 року. Входив до складу Маріупольського/Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Центром округу було село Берґталь. У 1871 році округ був ліквідований, і на його місці утворена Берґтальська волость Маріупольського повіту.
Територія Маріупольського менонітського округу становила 9492 десятини (10370 км²). В окрузі було 135 дворів і 30 безземельних сімейств (1857 рік).[1]
Села
До складу округу входили села:
|
Населення
№ | Кількість | Рік |
---|---|---|
1 | 300 | 1839 |
2 | 1470 | 1856 |
3 | 1704 | 1860 |
4 | 2100 | 1868 |
Примітки
- http://wolgadeutsche.net/diesendorf/Ortslexikon.pdf Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.