Марія Кресценція Гесс

Марія Кресценція Гесс (нім. Maria Crescentia Höss, 20 жовтня 1682(16821020), Кауфбойрен 5 квітня 1744, там же) була настоятелькою монастиря Кауфбойрен і вшановується як свята римо-католицької церкви.

Марія Кресценція Гесс
Народилася 20 жовтня 1682(1682-10-20)[1][2][…]
Кауфбойрен, Округ Швабія, Баварія
Померла 5 квітня 1744(1744-04-05)[1][2][…] (61 рік)
Кауфбойрен, Округ Швабія, Баварія
У лику святий
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Св. Кресценція Гесс, гравюра Клаубера-Штіха, близько 1790 року
Св. Кресценція Гесс, гравюра близько 1750 року

Марія Кресценція Гесс народилася 20 жовтня 1682 року на вулиці Ной Ґассе 15 а в Кауфбойрені у сім'ї ткача Матіаса Гесса і його дружини Луції, отримавши при хрещенні ім'я Анна. Оскільки її родина була бідною і не могла зібрати необхідне придане, Анні вдалося вступити в монастир Кауфбойрена лише за допомогою протестантського мера. Після суворих вправлянь у послусі, які вона охоче виконувала, Кресценція, як її називали після прийняття до ордену, перейняла на себе важливі завдання у монастирі і була обрана настоятелькою у 1741 році. Вона очолювала громаду енергійно та розсудливо.

Зі смертю Кресценції Гесс 5 квітня 1744 року у великодню неділю почався постійний потік паломників, який надовго зробив Кауфбойрен центром релігійного життя у Швабії і далеко за її межами. У деякі роки до могили сестри Кресценції, яку почитали як святу, приходило молитися до 70 000 людей. Тисячі вотивних предметів свідчать про довіру паломників, які сподівалися на допомогу чи отримували допомогу через заступництво Кресценції. ЇЇ беатифікація 7 жовтня 1900 року була причиною великої радості для багатьох віруючих. ЇЇ канонізація 25-го листопада 2001 року є підтвердженням постійного почитання до неї у всій світовій церкві.

Вона завжди була веселою і щасливою. . .

Будучи настоятелькою, Кресценція старанно ставилася до дотримання правил ордену, застосовуючи до себе найсуворіші стандарти. Однак для неї так само було важливим розуміння співпраці в спільноті. Радість і щастя повинні панувати в монастирі. Основою її благочестя було узгодження із волею Божою.

Кресценція також мала значне економічне розуміння. Вона керувала монастирем настільки успішно, що його матеріальне існування було забезпечене надовго і монастир ще міг зекономити гроші на соціальні завдання сестер. Кресценція була сильною і розумною жінкою, яка послужила зразком для наслідування для багатьох людей і чия репутація швидко поширювалася.

Розумна порадниця

Багато людей зблизька й здалеку приходили за її порадою. Вони цінували її критичне мислення і чітке уявлення про суть справи, а також її надзвичайну здатність співпереживати зі співрозмовником. Окрім особистих бесід, «в яких вона могла сказати правду краще, ніж сповідниця», як стверджував курфюрст Клеменс Авґуст, вона була в письмовому контакті з багатьма важливими особистостями свого часу, включаючи понад 70 курфюрстів. До них належала і баварська ерцгерцогиня Марія Амалія, курфюрст Клеменс Авґуст Кельнський або принц ігумен Кемптена.

Шлях до канонізації

Францисканка з Кауфбойрена Марія Кресценція Гесс — перша німецька свята XXI століття. Завдяки її канонізації 25 листопада 2001 року в Римі її рекомендують всій католицькій церкві як зразок для наслідування та як покровительку.

Проте процес канонізації тривав довго. Відразу після її смерті 5 квітня 1744 року розпочалося паломництво до її могили у францисканській церкві в Кауфбойрені. У монастирському літописі щорічно повідомляється про 60–70 000 паломників. Процес беатифікації був відкритий ще в 1775 році. Однак він тривав дуже довго через плутанину секуляризації. Лише 7 жовтня 1900 року папа Лев XIII проголосив Кресценцію із Кауфбойрена блаженною.

Численні відповіді на молитву і невпинний потік віруючих спонукали монастир та єпархію до канонізації блаженної. У середу 10 червня 1998 року єпархіальний єпископ Віктор Йозеф Даммерц відкрив канонічний процес для канонізації, який підготували віцепостулятор Карл Пернбахер із Заксенріда та постулат Андреа Амбросі з Риму.

Метою дослідження було вивчити відповідь на молитву за дівчину, яка після нещасного випадку в басейні у червні 1986 року, під час якого вона перебувала під водою 35-45 хвилин, змогла бути реанімованою і повністю виздоровіла. Родичі переконані, що зцілення відбулося завдяки заступництві святої Кресценції. Після ретельного обстеження комісія із п'яти медичних експертів визначив, що це вилікування неможливо пояснити сучасним станом медичної науки.

7 квітня 2000 року комісія із семи богословів обговорила процедуру на основі актів процесу і одноголосно досягнула того ж результату. 3 жовтня 2000 року відбулося засідання 15 кардиналів і архієпископів, членів Конгрегації в справах святих, які також одноголосно проголосували за канонізацію. 18 грудня 2000 року Папа Іван Павло II оголосив відповідний указ під час урочистої події у Ватикані.

Марія Кресценція Гесс з Кауфбойрена була канонізована на свято Царя Христа у Римі 25 листопада 2001 року папою Іваном Павлом II.

Іконографія

Свята Кресценція часто зображується із розп'яттям, над яким вона роздумує як над відкритою книгою.

750 років монастирю і 10 років канонізації святої Кресценції

Монастир Кауфбойрен (Монастир св. Кресценції)

Кауфбойренський монастир св. Кресценції вперше згадується у 1261 році. Відтоді в цьому місці францисканки живуть і працюють у дусі святого Франциска. У 1315 році вони прийняли правило Третього ордену святого Франциска і підпорядковувались керівництву ордену францисканців.

Після секуляризації баварійський король Людвіг I дозволив прийняття членів за умови, що сестри присвятять себе викладанню для жіночої католицької молоді Кауфбойрена. На той час у монастирі св. Кресценції проживало 48 сестер.

Монастир св. Кресценції, всі кауфбойренські парафії і місто Кауфбойрен відзначили подвійну річницю — 750 років монастирю і 10 років канонізації святої Кресценції — у 2011 році. Паломницький маршрут Кресценція прокладений у вигляді кругового маршруту довжиною у 90 кілометрів через важливі місця із життя святої, таких як Кауфбойрен, Ірзее, Оттобойрен і Міндельгайм.

Дні спомину

  • Католицька церква — остання неділя квітня
  • 5 квітень — річниця з дня смерті святої Кресценції
  • 20 жовтня — день народження святої Кресценції
  • 25 листопада — річниця канонізації

Література

  • P. Cyprian Fröhlich: Die selige M. Kreszentia von Kaufbeuren. Ein Erbauungs- und Gebetbüchlein zu Ehren der Seligen, nebst einem Anhang. Betrachtungen über die hl. fünf Wunden. Eberle & Ridenbach Einsiedeln, Schweiz 1903.
  • Karl Pörnbacher: Die heilige Crescentia Höß von Kaufbeuren. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2002, ISBN 978-3-89870-050-4
  • Karl Pörnbacher: Crescentia Höß begegnen. Sankt Ulrich Verlag 2001, ISBN 3-929246-64-3
  • Franz Josef Körner: Sophies Labyrinth – Ein Buch über vier Jahrhunderte, drei berühmte Frauen, die Liebe und die ewigen Fragen des Lebens. Bauer Verlag, Thalhofen 2008, ISBN 978-3-941013-00-1
  • Sr. M. Franziska Stahl, Sr. M. Irene Schlegel: Lebensspuren, Glaubensspuren. Bauer Verlag, Thalhofen, ISBN 978-3-930888-70-2
  • Sr. M. Franziska Stahl: Auf dem Weg ins Geheimnis. Bauer Verlag, Thalhofen, ISBN 978-3-930888-72-6
  • Friedrich Wilhelm Bautz. Höss, Maria Kreszentia. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 937–939}}.
  • Karl Braun: Die Heilig-Geist-Verehrung der heiligen Crescentia Höß. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2001, ISBN 978-3-933784-79-7
  • Karl Pörnbacher: Crescentiakloster Kaufbeuren. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 1996, ISBN 978-3-931820-02-2
  • Karl Pörnbacher: Crescentia Höß von Kaufbeuren und ihre Verantwortung für die Mitmenschen. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2000, ISBN 978-3-89870-025-2
  • Karl Pörnbacher: Crescentia Höß. Eine Heilige für unsere Zeit. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2004, ISBN 978-3-89870-041-2
  • Karl Pörnbacher: Gedenkstätte der hl. Crescentia von Kaufbeuren. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2005, ISBN 978-3-89870-246-1
  • Karl Pörnbacher: Der Kreuzweg der hl. Crescentia von Kaufbeuren. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2008, ISBN 978-3-89870-476-2
  • Karl Pörnbacher: Auf dem Weg zu Gott und zu den Menschen. Zum 750-jährigen Jubiläum des Crescentiaklosters Kaufbeuren. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2011, ISBN 978-3-89870-588-2
  • Karl Pörnbacher: Maria Crescentia Höß – Briefe an Clemens August von Köln. Kunstverlag Josef Fink, Lindenberg im Allgäu 2013, ISBN 978-3-89870-817-3
  • Peter Stoll: Crescentia Höß of Kaufbeuren and her Vision of the Spirit as a Young Man. Universitätsbibliothek, Augsburg 2014 (Volltext)

Документальний фільм

  • Tine Kugler, Gerald Maas: Das Wunder von Kaufbeuren, 2002
  • Georg Ried: Crescentia – Die Heilige von Kaufbeuren, 2007

Джерела

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.