Марія Огісало
Марія Кароліїна Огісало (фін. Maria Karoliina Ohisalo; нар. 8 березня 1985, Гельсінкі) — фінська політична діячка та дослідниця. Обіймає посаду міністра внутрішніх справ Фінляндії з 2019 року, голови зелених з 2019 року[2], а також була співголовою Союзу зеленої молоді та студентів з 2013 по 2014 рік[3][4]. Вона є членом Гельсінської міської ради з 2017 року. На парламентських виборах 2019 року вона була обрана членом парламенту від Гельсінського виборчого округу.
Марія Огісало | |
---|---|
фін. Maria Ohisalo | |
Огісало у грудні 2019 року | |
Міністр внутрішніх справ Фінляндії | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 6.6.2019– |
Президент | Саулі Нійністе |
Прем'єр-міністр |
Антті Рінне Санна Марін |
Попередник | Кай Миккянен |
Лідер Зелених | |
На посаді з | 15.6.2019– |
Попередник | Пекка Гаавісто |
Народилася |
8 березня 1985 (36 років) Гельсінки |
Виборчий округ | Гельсінкі |
Відома як | політична діячка, соціологиня |
Громадянство | Фінляндія |
Національність | фінка |
Освіта | Mäkelänrinne Upper Secondary Schoold (2004), Гельсінський університет (2011) і University of Eastern Finlandd (2017) |
Політична партія | Зелений союз |
У шлюбі з | Мійка Йоханссон |
Релігія | євангельсько-лютеранська[1] |
mariaohisalo.fi | |
Раннє життя
Огісало народилася 1985 року у Весалі, Гельсінкі, в сім'ї двадцятирічних батьків. Дитинство Огісало прожила бідно в передмісті Гельсінкі. Один рік вона провела у притулку. Батьки іноді були безробітними, іноді вони працювали на тимчасових роботах. Проблема з алкоголем батька в кінцевому підсумку призвела до того, що батьки розійшлися. Мати, з іншого боку, продовжувала вчитися, працюючи вечорами й у вихідні дні. У юності Марія займалася футболом і легкою атлетикою[5].
Кар'єра
Огісало закінчила спортивну гімназію Мякелянрінне 2004 року й отримала ступінь магістра політичних наук в Гельсінському університеті 2011 року за спеціальністю соціальна політика[6][7]. 2017 року Огісало захистила докторську дисертацію з соціології на кафедрі соціальних наук Університету Східної Фінляндії[8]. У період 2014—2017 років Огісало була членом Ради Спілки студентів вищих навчальних закладів в області соціальних наук[9].
Огісало професійно вивчала феномен бідності у Сокці, центрі компетенції соціального сектору столичного району Гельсінкі, та продовольчу допомогу в Університеті Східної Фінляндії, а також працювала дослідницею у Фонді Y[8][6][7][10].
Політична кар'єра
Вона приєдналася до зелених 2008 року[11]. На муніципальних виборах 2012 року Огісало отримала 612 голосів у Гельсінкі та була обрана заступником уповноваженого[6][12]. 2013 року вона була членом молодіжної ради, а протягом решти 2014—2017 років вона була членом правління лікарняного округу Гельсінкі й Уусімаа[13][14]. Огісало була обрана до Гельсінської міської ради на муніципальних виборах 2017 року 4400 голосами[15].
Огісало очолювала робочу групу з міжнародних справ Союзу зеленої молоді та студентів (ViNO) 2011 року[6]. 2012 року вона була членом правління організації та відповідала за міжнародні відносини. 2013 року вона була співголовою ViNO разом з Велі-Матті Партаненом, а 2014 року з Ааро Гаккіненом[4][3].
Огісало була членом робочої групи з програми соціальної та медичної політики Зеленого союзу з 2010 по 2011 рік[16]. Вона була членом делегації партії зелених з 2013 по 2015 рік[17]. У червні 2015 року вона була обрана заступником голови партії[18].
Огісало була кандидатом на виборах до європейського парламенту 2014 року[19] і набрала 3 089 голосів[20]. Вона також була кандидатом на парламентських виборах 2015 року, отримавши 4087 голосів і залишившись на відстані 109 голосів від місця в парламенті[21][22].
На парафіяльних виборах 2010 року Огісало була обрана членом парафіяльної ради Калліо, але вона подала у відставку, коли переїхала з району в жовтні 2011 року[6][23]. У період 2015—2018 років вона є членом Гельсінської об'єднаної церковної ради та парафіяльної ради парафії Павла[24].
2012 року Огісало очолювала молодіжну робочу групу при Міністерстві закордонних справ з питань з питань майбутньої співпраці Північних країн[25]. Вона також була членом правління Молодіжної асоціації Похйола-Норден 2012 року[6].
Огісало була висунута на посаду голови зелених на засіданні партії в Тампере 2017 року та привернула увагу після того, як зайняла друге місце як відносно невідомий на той час кандидат[26]. Огісало була призначена офіційним заступником голови зелених 18 вересня 2018 року після того, як Тоуко Аалто взяв відпустку через хворобу[27].
Як член парламенту і міністр 2019 року
Огісало брала участь у парламентських виборах 2019 року і була обрана членом парламенту від Гельсінського виборчого округу. Огісало отримала 11 897 голосів і стала сьомою кандидатурою серед жінок у країні[28][29]. У червні 2019 року зелені вирішили призначити Огісало на посаду міністра внутрішніх справ в уряду Антті Рінте[30].
Марія Охісало була обрана головою Партії Зелених на конференції Партії Зелених в Порі 15 червня 2019 року. У своєму програмному виступі Охісало підкреслила, що боротьба зі зміною клімату і бідністю є ключовим політичним завданням[31]. «Я знаю, що таке бідність в цьому суспільстві. Я жила в ній, я бачила її, я вивчала її» — сказала Огісало, посилаючись на своє дитинство і кар'єру дослідниці соціальних проблем[32].
Особисте життя
Огісало грала у футбол у «ФК Конту» та «ФК Вікінг», а також займалася легкою атлетикою в «Кіса-Вейко» в Гельсінкі[33][34]. Ставши дорослою, Огісало вигравала нагороди з велоспорту[35]. Nintendo була для неї важливим захопленням[8].
Огісало вийшла заміж за Мійка Йоханссона у грудні 2019 року[36]. Влітку 2021 року вона повідомила, що вагітна і що передбачувана дата пологів ― грудень того ж року[37].
Джерела
- Ylen Vaalikone 2015: Maria Ohisalo. Ylen Vaalikone 2015 (фін.). Процитовано 27 березня 2021.
- de Fresnes, Tulikukka (15.6.2019). Maria Ohisalo – parissa kuukaudessa ensin kansanedustajaksi, sitten ministeriksi ja nyt vihreiden puheenjohtajaksi. Yle Uutiset. Процитовано 15.6.2019.
- Pohjanpalo, Olli (11.4.2013). Vihreät kohti kahden puheenjohtajan mallia. Helsingin Sanomat. Процитовано 2.10.2013.
- Lapintie, Lassi (23.11.2013). Vihreät nuoret valitsivat uudet puheenjohtajat. YLE Uutiset. Процитовано 25.11.2013.
- Yksivuotispäivä turvakodissa – Maria Ohisalo nousi syrjäytymisvaarasta politiikan huipulle. kotiliesi.fi. 14.1.2018. Процитовано 26.6.2018.
- Ohisalo, Maria. Curriculum Vitae (PDF). Процитовано 2.10.2013.
- Hujanen, Miikka (27.8.2013). ”Kukaan ei käy leipäjonossa huvin vuoksi”. Helsingin Uutiset. Процитовано 2.10.2013.
- Yksivuotispäivä turvakodissa – Maria Ohisalo nousi syrjäytymisvaarasta politiikan huipulle. Kotiliesi.fi (fi-FI). 14 січня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
- Uusi valtuusto on valittu. Yhteiskunta-alan korkeakoulutetut ry. 29.11.2013. Процитовано 3.12.2013.
- Tutkijat selvittävät leipäjonojen organisointia Suomessa. Itä-Suomen yliopisto. 12.8.2013. Процитовано 2.10.2013.
- Ilari Tapio: «Vihreiden uusi Super-Maria», Kainuun Sanomat 15.6.2019, s. A8
- Ehdokkaiden äänet – Helsinki. Vaalit. 14.6.2013. Процитовано 2.10.2013.
- Hallitus. HUS. Процитовано 11.2.2014.
- Nuorisolautakunnan jäsenen valinta. Kaupunginvaltuuston pöytäkirja. Helsingin kaupunki. 11.12.2013. Процитовано 11.2.2014.
- Valitut - Helsinki. Oikeusministeriö. 13.4.2017. Процитовано 14.4.2017.
- Työryhmät 2010-2011 (arkistosivu). Vihreät De Gröna. с. Sosiaali– ja terveyspoliittinen työryhmä. Процитовано 2.10.2013.
- Puoluevaltuuskunta 2013–2015. Vihreät De Gröna. Процитовано 6.12.2013.
- Korkki, Jari (6.6.2015). Vihreiden uusi varapuheenjohtaja toivoo yhteistyötä perustulosta. Yle Uutiset. Процитовано 6.6.2015.
- Vihreiltä nimekäs lista: Kasvi ja Cronberg eurovaaleihin. Uusi Suomi. 29.10.2013. Процитовано 29.10.2013.
- Ehdokkaiden äänet – Koko maa. Vaalit. 30.5.2014. Процитовано 4.6.2014.
- Ehdokkaiden äänet – Helsingin vaalipiiri. Vaalit. 22.4.2015. Процитовано 6.6.2015.
- Vihreiden nuorten ja opiskelijoiden liiton puheenjohtaja Maria Ohisalo eduskuntavaaliehdokkaaksi. Vino.fi. 17.6.2014. Процитовано 27.7.2014.
- Seurakuntaneuvoston kokous 09/2011 (PDF). Kallion seurakunta. 13.10.2011. Процитовано 2.10.2013.
- Paavalin seurakunnan uudet luottamushenkilöt. Paavalin seurakunta. 9.11.2014. Процитовано 11.3.2015.
- Nuoret haastoivat Pohjoismaat. Ulkoasiainministeriö. 24.10.2012. Процитовано 2.10.2013.
- Puheenjohtajavaalin suurimman yllätyksen tarjosi Maria Ohisalo. Vihreä Lanka. 18.6.2017. Процитовано 30.4.2019.
- Vihreät: He korvaavat Touko Aallon. Ilta-Sanomat. 18.9.2018. Процитовано 18.9.2018.
- Yle vaalikone Mari Ohisalo. Yle. 18.4.2019. Процитовано 6.3.2020.
- Neihumn, Alec (15.4.2019). Tässä ovat eduskuntavaalien äänikuninkaat ja äänikuningattaret! Joukossa tutut nimet ja jättiyllättäjä perussuomalaisista. MTV Uutiset. Процитовано 15.4.2019.
- Vihreiden yli viiden tunnin kokous päättyi, tässä vihreiden ministerit: Haavisto, Ohisalo ja Mikkonen - Tynkkynen hävisi ministeripaikan vain yhdellä äänellä. Iltalehti (фін.). Процитовано 5 червня 2019.
- Maria Ohisalo valittiin Vihreiden puheenjohtajaksi. Vihreät (фін.). Процитовано 30 березня 2021.
- Мария Охисало выбрана председателем партии «Зеленый союз». Yle Uutiset (рос.). Процитовано 17 липня 2021.
- Ohisalo, Maria. Kuka Maria?. Maria Ohisalon verkkosivut. Процитовано 18.10.2013.
- Markus Vilen teki kaksi ikäkausiennätystä. 25.8.1998.
- Muhonen, Teemy & Luukka, Teemu (18.9.2018). Vihreiden puheenjohtajan sijaiseksi nouseva Maria Ohisalo ei aio soitella yhtenään Touko Aallolle – ”Ei siitä mitään tule”. Helsingin Sanomat. Процитовано 19.9.2018.
- Sisäministeri Maria Ohisalo naimisiin! Julkaisi romanttisen hääkuvan. www.iltalehti.fi (фін.). Процитовано 31 грудня 2019.
- Maria Ohisalo odottaa lasta – liikuttui kyyneliin tiedotustilaisuudessa. Ilta-Sanomat (фін.). 7 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.