Санна Марін

Санна Мірелла Марін (фін. Sanna Mirella Marin; нар. 16 листопада 1985(19851116)) — фінська політична діячка. Соціал-демократ, фінський парламентар (2015—2019), колишня міністр транспорту та зв'язку (6 червня — 10 грудня 2019 року).

Санна Марін
Sanna Mirella Marin
Санна Марін
Санна Марін, світлина 2019 року
46-ий прем'єр-міністр Фінляндії
Нині на посаді
На посаді з 10 грудня 2019
Президент Саулі Нііністе
Попередник Антті Рінне
Лідер Соціал-демократичної партії Фінляндії
Нині на посаді
На посаді з 23 серпня 2020
Попередник Антті Рінне
Міністр транспорту й комунікацій
6 червня 2019 — 10 грудня 2019
Прем'єр-міністр Антті Рінне
Попередник Anu Vehviläinen
Наступник Timo Harakka
Член Парламенту Фінляндії
Нині на посаді
На посаді з 22 квітня 2015
Народилася 16 листопада 1985(1985-11-16)[1] (36 років)
Гельсінкі, Фінляндія[1]
Відома як політична діячка
Країна Фінляндія
Освіта Університет Тампере (2017), Suupanniitty Schoold і Q105550852?
Політична партія Соціал-демократична партія Фінляндії
У шлюбі з Маркус Райконенd[2]
Нагороди

100 жінокd (2020)

sannamarin.net
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Після того, як Антті Рінне пішов з посади прем'єр-міністра, Соціал-демократична партія Фінляндії обрала Марін своєю кандидаткою на посаду нового прем'єр-міністра 8 грудня 2019 року. 10 грудня Марін стала наймолодшим у світі чинним прем'єр-міністром, наймолодшим прем'єр-міністром в історії Фінляндії та третьою жінкою-головою уряду країни (після Аннелі Яаттеенмякі та Марі Ківініемі).[3]

Життєпис

Санна Марін народилася в Гельсінкі.[4] Сім'я була бідною, батько Марін сильно пив.[5] Перші роки життя Марін провела на зйомних квартирах в Весала, неблагополучному спальному районі Гельсінкі[6]. Батько і мати Санні Марін розлучилися, коли вона була маленькою. Після розлучення її біологічна мати перебувала в стосунках з жінкою, і Марін виросла в одностатевій сім'ї.[7][8][5]

Сім'я переїхала в Тампере, де в 2004 році Марін закінчила школу в громаді Пірккала[9][6] Ще навчаючись в школі, Марін пішла працювати спочатку в пекарні, потім касиром в універмазі[5].

У 2012 році закінчила бакалаврат університету Тампере[6]. У 2017 році отримала ступінь магістра. Марін стала першою в своїй родині, хто здобув вищу освіту[10].

У 2006 році Марін вступила в Соціал-демократичну партію Фінляндії. У 2012 році обрана до міської ради Тампере. Голова міської ради з 2013 по 2017 рік[6]. У 2017 році переобрана до міської ради[11].

На парламентських виборах 19 квітня 2015 року обрана в едускунту (парламент) від виборчого округу Пірканмаа. Переобрана за результатами парламентських виборів 14 квітня 2019 року.

Другий заступник голови Соціал-демократичної партії з 2014 року[12]. 23 серпня 2020 року на партійному з'їзді в Тампере одноголосно обрано головою Соціал-демократичної партії. Змінила Антті Рінне[13][14].

Марін отримала портфель міністра транспорту і зв'язку в кабінеті Рінне, сформованому 6 червня 2019 року[15]. Влітку 2019 року на 120-річчі Соціал-демократичної партії заявляла про свою підтримку ідеї скорочення робочого тижня (або робочого дня до 6 годин), що після її обрання прем'єр-міністром було помилково витлумачено деякими ЗМІ як політика нового уряду[16].

8 грудня 2019 року на внутрішньопартійну голосуванні Санна Марін була обрана прем'єр-міністром та замінила Антті Рінне, який подав у відставку 3 грудня через політичну кризу[17]. Другим кандидатом висувався Антті Ліндтман, глава фракції в парламенті[18]. Марін отримала 32 голоси, Ліндтман — 29[19][6][20]. 10 грудня едускунта (парламент) затвердив кандидатуру Санни Марін на пост прем'єра[21]. У кабінеті Марін, сформованому з представників 5 партій, 12 жінок і 7 чоловіків[22]. Була наймолодшим діючим прем'єр-міністром в світі з 10 грудня 2019 року по 7 січня 2020 року (цього дня федеральним канцлером (головою уряду) Австрії був призначений 33-річний Себастьян Курц).

Під час пандемії COVID-19 в 2020 році кабінет Марін ввів в Фінляндії надзвичайний стан[23].

Коли прем'єр-міністр Швеції Стефан Левен не зміг бути присутнім на засіданні Європейської ради в жовтні 2020 року через похорон своєї матері, Марін представляла Швецію на засіданні[24]. У свою чергу, Марін попросила Левена представляти Фінляндію на засіданні Ради пізніше в тому ж місяці[25].

Особисте життя

1 серпня 2020 року Марін одружилася з Маркусом Ряйккьоненом. 20 січня 2018 року в них народилася дочка Емма[26].

Нагороди

Марін потрапила в список 100 Women BBC, оголошеному 23 листопада 2020 року[27].

9 грудня 2020 року за версією Forbes Марін зайняла 85-е місце в списку 100 найвпливовіших жінок світу[28][29].

У 2020 році вона стала Молодим глобальним лідером Всесвітнього економічного форуму[30].

Санна Марін була обрана для обкладинки тематичного випуску журналу Time «Time100 Next», в якому представлені сотні найвпливовіших лідерів з різних галузей і з усього світу[31].

Примітки
  1. https://www.eduskunta.fi/FI/kansanedustajat/Sivut/1297.aspx
  2. https://www.hs.fi/politiikka/art-2000006589480.html
  3. Finland's Social Democrats name Marin to be youngest ever prime minister
  4. Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019.
  5. Країна жінок. Як і завдяки чому жінки у Фінляндії очолили велику політику | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 10 липня 2021.
  6. Фінське диво: як жінки захопили владу в Фінляндії. UaPost - Ukrainian American Media. Процитовано 10 липня 2021.
  7. Паананен, Арья (11 грудня 2019). Российская пресса: «Финское правительство возглавит дочь двух мам» (Ilta-Sanomat, Финляндия). ИноСМИ.ru. Процитовано 13 грудня 2019.
  8. Uusi valtuuston puheenjohtaja jakoi nuorena Tamperelaista (фін.). Tamperelainen. 26 вересня 2013.
  9. Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019.
  10. Паананен, Арья (11 грудня 2019). Российская пресса: «Финское правительство возглавит дочь двух мам» (Ilta-Sanomat, Финляндия). ИноСМИ.ru. Процитовано 13 грудня 2019.
  11. Elected. Municipal Elections 2017 (англ.). Ministry of Justice. Процитовано 3 липня 2017.
  12. Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019.
  13. Шаблон:YLE-U
  14. Санну Марин избрали председателем СДП — зал аплодировал стоя // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 23 серпня 2020. }}
  15. Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019.
  16. The truth about Finland's PM Sanna Marin and the plan for a four-day week. The Independent. 7 січня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  17. Дмитрий Вачедин (8 грудня 2019). В Финляндии выбран новый премьер-министр. Deutsche Welle. Процитовано 9 грудня 2019.
  18. Партии ушедшего в отставку правительства Финляндии войдут в его новый состав. ТАСС. 8 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  19. Шаблон:YLE-U
  20. Кабмин Финляндии возглавит самый молодой премьер-министр в мире. Фонтанка.Ру. 9 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  21. Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019.
  22. Парламент Финляндии утвердил кандидатуру Санны Марин на пост премьера. РИА Новости. 10 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.
  23. Teivainen, Aleksi (1 квітня 2020). Poll: Social Democrats overtakes Finns Party as most popular party in Finland. Uusi Suomi. Helsinki Times. Процитовано 2 квітня 2020.
  24. Heikkilä, Melissa (September 29, 2020), Finland's Sanna Marin to represent Sweden at EU summit Politico Europe
  25. Heikkilä, Melissa (October 16, 2020), Finnish PM Sanna Marin leaves EU summit as coronavirus precaution Politico Europe.
  26. Matson-Mäkelä, Kirsi (31 січня 2019). Kansanedustaja Sanna Marinille syntyi vauva. Yle Uutiset (фін.). Процитовано 3 грудня 2019.
  27. BBC 100 Women 2020: Who is on the list this year?. BBC News (en-GB). 23 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  28. #85 Sanna Marin — Forbes
  29. Mandalia, Bhavi (9 грудня 2020). Power Forbes selected Prime Minister Sanna Marin as one of the most influential women in the world. PledgeTimes. Процитовано 9 грудня 2020.
  30. World Economic Forum's Young Global Leaders Community - Sanna Marin. World Economic Forum. Процитовано 29 грудня 2020.
  31. Solberg, Erna (17 лютого 2021). Sanna Marin is on the TIME100 Next 2021 List. Time. Процитовано 17 лютого 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.