Марія Розарія Піомеллі

Марія Розарія Піомеллі народилася в Неаполі, Італія[1][2] у родині Альберто та Джузеппіни Ангрісано.

Вона навчалася в Неаполі в Інституті д'Арте, де в 1954 році здобула ступінь бакалавра мистецтв, а в 1955 році — магістра мистецтв.

Вона закінчила Массачусетський технологічний інституті в 1960 році.

1957 році переїхала до США та у квітні того ж року вийшла заміж за Серхіо Піомеллі, доктора медицини.

У них народилося двоє дітей:

• Асканіо Альберто;
• Фоска Франческа[4].

Піомеллі працювала архітектором у декількох офісах Італії, США та Нідерландів впродовж 1960-х та 1970-х років[5].

У період з 1963 по 1969 рік її місцем роботи була компанія Warner, Burns, Toan & Lunde в Нью-Йорку.

З 1969 по 1970 рік вона працювала архітектором в EH Grosmann в Роттердамі, Нідерланди.

З 1971 по 1974 рік вона була архітектором проєкту фірми IM Pei and Partners.

Вона відкрила власну фірму в Нью-Йорку в 1974 році.[1][6] Піомеллі працювала професором[4], та на низці різних посадах у Сполучених Штатах[7].

Отримавши ліцензію на практику в Нью-Йорку в 1969 році, вона вступила до Американського інституту архітекторів[8]. На посаді директора Комітету з рівних можливостей Американського інституту архітекторів Піомеллі навесні 1974 року організувала у Нью-Йорку виставку під назвою «Жінки в дизайні навколишнього середовища»[9]. Вона активно презентувала доробок жінок у галузі архітектури[2], а також написала книги про доробок жінок в американській архітектурі.

З 1971 року Піомеллі обіймала різні посади в декількох академічних установах.

Школа архітектури міста Нью-Йорка (CCNY), доцент (1971—1976);

Інститут Пратта, (1974—1979);

професор Сіті Коледж (1979);

Школа архітектури Сіті Коледжу, декан (1980—1983);

Каліфорнійський університет, Берклі, запрошений професор (1984);

Школа архітектури Сіті Коледжу, професор (1985 до сьогодні).

Премія за дизайн бібліотеки Браунського університету, департамент охорони здоров'я (1966)[10]

• академічна гірка (Хадсон, Нью-Йорк)[6]
• школа Пірсона (Таррітаун, Нью-Йорк)[11]
• Шифф Хаус, Монтаук, штат Нью-Йорк
• спроєктувала будівлю притулку на 139 Рам-Айленд Драйв[12]

• Torre, Susana, 1944, та Архітектурна ліга Нью-Йорка. Жінки в американській архітектурі: історична та сучасна перспектива. Бібліотека дизайну Вітні, Нью-Йорк, 1977.

• Піомеллі Р. Канарський причал: Лондон в третьому тисячолітті. Зодіак. — том 5, березень 1991 р., Лондон.[1]
• Гель Я. Вітта в Чітта. 1992.

Архів робіт Марії Росарії Піомеллі за 1960—1995 роки знаходиться у двох колекціях:

• Політехнічного інституту Вірджинії
• Державного університету, Блексбург, штат Вашингтон, під колекційним номером MS1995-007[13].

• Жінки в архітектурі

• Прогрес та помітні досягнення жінок в архітектурі
• Піомеллі, М. Розарія. Ms95-007 (11 зображень)