Марія Юріївна
Марі́я Ю́ріївна (до 1293 — 11 січня 1341) — руська князівна, княгина черська (1301—1341). Представниця дому Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Донька руського короля Юрія I та куявської князівни Євфимії. Дружина черського князя Тройдена (бл. 1310)[1]. Матір останнього галицько-волинського князя Юрія-Болеслава, Євфимії, Земовита ІІІ[2] і Казимира. Після початку князювання її юного сина Юрія у Володимирі якийсь час залишалась фактичною правителькою держави[3]. Також — Марі́я Га́лицька (пол. Maria Halicka).
| Марія Юріївна | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1301 — 11 січня 1341 | ||
| Народження: | бл. 1293[1] | |
| Смерть: | 11 січня 1341[1] | |
| Рід: | Романовичі | |
| Батько: | Юрій Львович | |
| Мати: | Євфимія Куявська | |
| Шлюб: | Тройден | |
| Діти: | Юрій-Болеслав Тройденович, Земовит III, Eufemia of Masoviad і Казимир I Варшавський | |
Біографія
Марія народилася до 1293 року[1].
Близько 1301 року Марію видали заміж за черського князя Тройдена з дому Мазовецьких П'ястів[4], володіння якого межували із землями її батька-короля Юрія.
1323 року Юрій-Болеслав, син Марії та Тройдена, успадкував галицький престол[1].
Сім'я
Чоловік: Тройден І (1284/1286 — 13 березня 1341) — князь черський і сохачевський (1310—1341) і варшавський (1311—1341). Діти від нього:
- Юрій II Болеслав (1308 — 7 квітня 1340) — останній король Русі та князь галицько-волинський (1323—1340).
- Земовит III (бл. 1320 — 16 червня 1381), князь варшавський (1341—1349, 1355—1373/1374), черський (1341—1373/1374), равський (1345—1381), плоцький (1370—1381) та визненський (1370—1381),
- Казимир I Варшавський (1314—26 листопада 1355), князь черський (1341—1349), варшавський (1341—1355) і равський (1345—1349).
Родовід
| 8. Данило, король Русі | ||||||||||||||||
| 4. Лев, галицький князь | ||||||||||||||||
| 9. Анна, галицька князівна | ||||||||||||||||
| 2. Юрій, король Русі | ||||||||||||||||
| 10. Бела IV, король Угорщини | ||||||||||||||||
| 5. Констанція, угорська принцеса | ||||||||||||||||
| 11. Марія, візантійська принцеса | ||||||||||||||||
| 1. Марія, руська князівна | ||||||||||||||||
| 12. Конрад I, мазовецький князь | ||||||||||||||||
| 6. Казимир I, куявський князь | ||||||||||||||||
| 13. Агафія, чернігівська князівна | ||||||||||||||||
| 3. Євфимія, куявська князівна | ||||||||||||||||
| 14. Казимир І, опольський князь | ||||||||||||||||
| 7. Єфросинія, опольська князівська | ||||||||||||||||
| 15. Віола, болгарська князівна | ||||||||||||||||
Примітки
- Войтович 2000.
- Jasiński 1996: 73.
- Войтови 2011: 216.
- Balzer 1895: 453
Джерела
- Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти . — Біла Церква, 2006.
- Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета // Княжа доба: історія і культура. Львів, 2011. Вип. 5, С. 209—220.
- Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895.
- Paszkiewicz H. Bolesław (†1340) // Polski Słownik Biograficzny. Kraków, 1936. T. II. S. 270.
- Jasiński Supruniuk K. Siemowit III (ok. 1320—1381) // Polski Słownik Biograficzny. Warszawa&—Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. S. 73.