Освальд Бальцер

О́свальд Маріа́н Ба́льцер (пол. Oswald Marian Balzer; 23 січня 1858(18580123) 11 січня 1933) — польський історик німецького походження. Доктор права. Ректор Львівського університету (1895—1896). Народився у Ходорові. Навчався у Львівському і Ягеллонському університетах. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. Також Бальзер.

Освальд Бальцер
Народився 23 січня 1858(1858-01-23)[1][2][…] або 23 січня 1859(1859-01-23)[3]
Ходорів
Помер 11 січня 1933(1933-01-11)[1][2][…]
Львів
Поховання
Країна  Австро-Угорщина Друга Польська Республіка
Діяльність медієвіст, історик, викладач університету, адвокат, політик
Alma mater Ягеллонський університет
Галузь історія польського права
Заклад Львівський університет
Посада посол до Галицького сейму
Ступінь доктор наук
Вчителі Ксаверій Ліске
Членство Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Польське наукове товариство у Львові і Російська академія наук
Нагороди

honorary doctor of the Lviv Universityd (1903)

honorary doctor of the Charles University of Pragued (1909)

почесний доктор Варшавського університетуd (1921)

honorary doctor of the Adam Mickiewicz University in Poznańd (1926)

honorary doctor of Vilnius Universityd (1928)


 Освальд Бальцер у Вікісховищі

Біографія

Освальд Мар'ян Бальцер народився 23 січня 1858 року в м. Ходорів Ходорівського повіту Бережанського округу в родині службовця німецького походження.

Бальцер навчався у Третій львівській гімназії ім. Франца Йосифа[5], по закінченню якої у 1879 році вступив на правничий факультет Львівського університету. 1881 року перевівся на юридичний факультет Яґеллонського університету, де продовжив навчання до 1882 року.

У 1883 році Бальцер захистив докторську дисертацію на тему «Ґенеза Коронного трибуналу»[6], що мала значний успіх та принесла її автору наукове визнання. У 1883 1884 роках він проходив стажування в академічних навчальних закладах Берліна, здобув блискучу методологічну підготовку німецького зразка. Віддаючи належне історичним знанням та методологічним навичкам молодого науковця, на засіданні правничого факультету Львівського університету від 26 листопада 1884 року М. Бобжинський зазначив, що «він вже зрілий дослідник, який вільно володіє методикою досліджень, самостійний в їх розробці та вселяє великі надії»[7].

У 1885 році Бальцер здобув посаду приват-доцента, у 1887 році — звання звичайного професора правничого факультету Львівського університету, де пропрацював до 1933 року, а також у 1895—1896 роках був його ректором. Від 1888 року він член Краківської Академії знань. Крім того, у 18911894 роках виконував обов'язки редактора журналу «Історичний Квартальник».

У 1891 році став директором крайового архіву земських і муніципальних законів у Львові. Від 1901 року засновник і довголітній голова Товариства підтримки польської науки (1920 року було реорганізоване у); дійсний член НТШ (1926) і багатьох інших наукових асоціацій. Досліджував державний і адміністративний устрій Польщі доби середньовіччя, історію давнього права слов'ян. У праці «Генеалогія П'ястів» подав чимало відомостей про династичні шлюби польських князів і королів з Рюриковичами. На високому науковому рівні здійснив публікації юридичних пам'яток вірменських колоній Західної України і книги кримінальних справ Сяноцького гродського суду за 1554—1638 — цінного джерела про опришківський рух у Надсянні та Лемківщині.

У 1902 році був представником уряду Галичини у відомій суперечці між Галичиною і Угорщиною на озеро Морське Око у Татрах. Це слухання відбулося перед арбітражем в Ґраці. Бальцер виграв процес, що призвело до встановлення кордонів в горах між Галичиною та Угорщиною відповідно до очікувань польського суспільства (дійсний дотепер).

1926 року факультет права Львівського університету (ініціатор — професор Пшемислав Домбковський) подав кандидатуру Бальцера до номінації на Нобелівську премію Миру[8].

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

П'ять університетів надали йому звання почесного доктора:

Твори

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116046953 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. Личаківський некрополь — С. 427.
  5. Споруда давньої гімназії ім. Франца-Йосифа
  6. Balzer O. Geneza trybunału koronnego / O. Balzer. — Warszawa. 1886. — 347 s.(пол.)
  7. Dąbkowski P. Przemówienie prof. Przemysława Dąbkowskiego, Sekretarza Generalnego Towarzystwa Naukowego / P. Dąbkowski // Pamięci Oswalda Balzera. Przemówienia na uroczystej akademiji urządzonej staraniem Towarzystwa Naukowego 22 stycznia 1934. — Lwów, 1934. — S. 15-16(пол.)
  8. Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці

Посилання

Література

  • Заїкин В. Пам'яті великого вченого: З приводу смерті проф. О.Бальцера. «Дзвони», 1933, № 1;
  • Dąbkowski P. Oswald Balzer. Życie i dzieła. Lwów, 1934.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.