Мар'їнка

Ма́р'їнка — місто районного значення, колишній центр ліквідованого Мар'їнського району. В адміністративному відношенні підпорядковане Мар'їнській райраді. Розташоване в центральній частині області, на річці Осикова (притока Вовчої, басейн Дніпра).

Мар'їнка
Заїзд у місто із траси Н15 (Донецьк-Запоріжжя)
Основні дані
Країна  Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Громада Мар'їнська міська громада
Засноване 1844
Статус міста з 1977 року
Населення ▼ 9672 (01.01.2017)[1]
Площа 2.3 км²
Густота населення 4205 осіб/км²
Поштові індекси 85600-85602
Телефонний код +380-6278
Координати 47°56′30″ пн. ш. 37°30′46″ сх. д.
Висота над рівнем моря 152 м
Водойма р. Осикова
Відстань
Найближча залізнична станція Красногорівка
До станції 6,4 км
До обл./респ. центру
 - фізична 21,3 км
 - автошляхами 28,3 км
До Києва
 - фізична 580 км
 - автошляхами 718 км
Міська влада
Адреса 85600, Донецька обл., Мар'їнський район, м. Мар'їнка, пр. Дружби, 12
Вебсторінка Мар'їнська міськрада
Міський голова комендант Тесля Олександр Олександрович

Мар'їнка у Вікісховищі

Карта
Мар'їнка
Мар'їнка

До території міста безпосередньо примикають західні околиці Донецька (Петровський район).

Місто розділене на дві частини лінією фронту.

Історія

На місці нинішнього міста знаходилося старовинне запорозьке займище. У 1704 році по обох сторонах Гнилуши було кілька зимівників і хуторів січового запорізького козацтва.[2]

Засноване як село в 40-х рр. XIX ст. переселеними сюди селянами Полтавської і Харківської губерній. До 1859 року тут було 220 дворів, проживало 1316 чоловік. У 1869 році відкрита церковноприходська школа, у 1896 — земське училище. Напередодні першої світової війни в селі нараховувалося 524 двори.

На початку 1930-х рр. проведена колективізація сільського господарства, в 1932 р. створена машинно-тракторна станція. У 1928 р. в село переведений Пирятинський педтехнікум. У 1938 р. Мар'їнка віднесена до категорії селищ міського типу. До 1941 р. тут були завершені електрифікація і радіофікація, працювали дві загальноосвітні школи, клуб, бібліотека.

У роки після німецько-радянської війни побудований ряд промислових підприємств, споруджено водосховище. Педтехнікум переведений у Костянтинівку. У 1977 р. селище отримало статус міста.

Російсько-українська війна
Наслідки обстрілу міста бойовиками, лютий 2015 рік

За Мар'їнку було два бої. Перший — в 2014, другий — у червні і надалі 2015 року.

26 січня 2015 року увечері на одному з блокпостів під містом вибухнув автомобіль зі смертником, 1 солдат загинув, 2 важкопоранені — з Одеської 28-ї гвардійської мехбригади[3].

На початку червня 2015 року біля Мар'їнки відбувся бій. За оцінками журналіста BBC News, зіткнення стало наймасштабнішим з моменту підписання домовленостей Мінськ-2 в лютому 2015 року[4]. Спочатку проросійські терористи захопили частину міста, однак українські війська їх вибили.

Загальна характеристика
Собор Казанської Ікони

Мар'їнка займає територію 2,3 км², з них 26 % під забудовою. На одного жителя припадає 50 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6,6, липня +21,6. За рік випадає 434 мм опадів.

Понад 40 % зайнятих в народному господарстві працюють в промисловості. Основні підприємства: шиноремонтний, молочний заводи, харчосмакова фабрика, хлібокомбінат.

Мар'їнський молокозавод (ВАТ «Лактіс») за допомогою Донецького концерну «Енерго»  випускає близько 50 найменувань продукції.

Стабільно працює ВАТ «Мар'їнська харчосмакова фабрика». Продукція підприємства — крупи, борошно, олія тощо — має попит на українському ринку. А мар'їнська халва відзначена міжнародним призом «Золотий орел» (1998 р.) і знаком якості «Вища проба» (2001 р.).

У місті діють 2 дитячих дошкільних установи, 2 загальноосвітніх школи, музична школа, будинок культури, бібліотека, дитячо-юнацька спортивна школа, Донецький обласний госпіталь для інвалідів другої світової війни, школа-інтернат для дітей-сиріт.

Населення
Вид на місто із траси Н15 (Донецьк-Запоріжжя)

Населення на 5 грудня 2001 р. складало 10,7 тис. осіб, на початок 2004 р. — 10,4 тисячі. 1 січня 2013 тут налічувалося 9913 мешканців[5].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 9 775 осіб[6].

За переписом 2001 року розподіл мешканців міста за рідною мовою був наступним[7]:

Відомі люди

Народилися
  • Владзімірський Микола Іванович (нар. 1954) — громадський діяч, журналіст, майстер спорту з міжнародних шашок, багаторазовий чемпіон Криму й Севастополя.
  • Марсюк Василь Андрійович (нар. 1938) — поет, публіцист, автор багатьох книжок поезії для дорослих і дітей, член Національної Спілки письменників України.

ЗМІ

Кума.City — міське інтернет-видання, створене у червні 2019 Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[8]

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 758.
  3. На блокпосту під Мар'їнкою вибухнув автомобіль зі смертником. Є загиблі, — ЗМІ
  4. Ukraine crisis: Violence flares up near Donetsk, BBC News (3 June 2015)
  5. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013
  7. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  8. Кума.City: для кого і навіщо у місті з'явився новий сайт. Кумa.City (укр.). Процитовано 16 січня 2020.

Додаткова література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.