Масалов Микола Іванович

Народився 10 грудня 1922 року в селі Вознесенка (нині Тисульський район, Кемеровська область)

У грудні 1941 року покликаний Тисульським райвійськкоматом Томського округу Новосибірської області, в місті Томськ, де тоді формувалася сибірська 443-тя стрілецька дивізія. У процесі формування дивізія отримала порядковий номер 284, що належав раніше дивізії, розформованій на Південно-Західному напрямку. Масалов, як і багато призовників-тисульчан потрапив в 1045-й стрілецький полк. Тут він проходив бойову підготовку по військовій спеціальності «мінометник».

З 16 березня 1942 року 284-та стрілецька дивізія початла висуватись на лінію оборони Брянського фронту. З'єднання дивізії з 16 квітня по 18 травня 1942 року розташувалися на рубежі в районі села Мелеве (нині прикордонні території Покровського і Верховского районів Орловської області). В кінці травня дивізія була перекинута в район міста Касторне, де приступила до створення протитанкового вузла. Бойове хрещення мінометник Микола Масалов отримав в районі станції Касторна Курської області з 1 по 5 липня 1942 року. Після 5 липня частини дивізії колонами і дрібними групами більше тижня пробивалися з оточення на північ, до Єльця. в ході відступу 13 липень Масалов був поранений вперше. У 20-х числах липня частини дивізії билися на рубежі Перекоповка — Озерки, в 80-ти км від Воронежа.

Учасник Сталінградської битви. З кінця листопада 1942 року по середину січня 1943 року брав участь у боях на Мамаєвому кургані, де 21 січня 1943 року одержав своє друге поранення.

1 березня 1943 року 284-й стрілецькій дивізії було присвоєно почесне найменування гвардійської і вона стала іменуватися 79-а гвардійська Червонопрапорна дивізія. 5 квітня полк, в якому служив Масалов, переіменували на 220-й гвардійський. У цей період Масалов подав заяву про прийом в ВКП (б). Брав участь у всіх операціях за участю 79-ї гвардійської дивізії

Учасник взяття Варшави, Вісло-Одерської операції та битви за Берлін.

Член ВКП (б) з 1945 року. Помер 20 грудня 2001 року в селищі Тяжин (Кемеровська область).

Подвиг порятунку німецької дівчинки

30 січня 1945 року під ворожим вогнем Масалов врятував німецьку дівчинку, яка опинилася між двома фронтами.

Ось що писав про цю подію писам маршал Чуйков:

За годину до початку артпідготовки для взяття аеродрому Темпельхоф прапороносець 220-го гвардійського стрілецького полку 79-ї гвардійської стрілецької дивізії сержант Микола Масалов приніс прапор полку до Ландвер-каналу. … Шлях до центру Тиргартена з півдня перекривав глибокий зі стрімкими бетонованими берегами канал. Мости і підступи до нього густо заміновані і щільно прикриті вогнем кулеметів. … До атаки гвардійців залишилося хвилин п'ятдесят. Настала тиша, як перед бурею, — тривожна, напружена. І раптом в цій тиші, яку порушували лише тріском пожеж, почувся дитячий плач. Немов десь із-під землі, глухо і заклично звучав голос дитини. Плачучи, вона повторював одне, зрозуміле всім слово: «Муттер, муттер …» «Здається, це на тій стороні каналу», — сказав товаришам Масалов. Він підійшов до командира: «Дозвольте врятувати дитину, я знаю, де вона». Повзти по Горбатому мосту було небезпечно. Площа перед мостом прострілювалася вогнем кулеметів та автоматичних гармат, не кажучи про міни і фугаси, заховані під землею. Сержант Масалов повз уперед, притискаючись до асфальту, часом ховаючись в неглибоких воронках від снарядів і мін. … Ось він перетнув набережну і сховався за виступом у бетонованій стінці каналу. І тут знову почув дитину. Та кликала матір жалібно, наполегливо. Вона ніби підганяла Масалова. Тоді гвардієць піднявся на повний зріст — високий, могутній. Блиснули на грудях бойові ордени. Такого не зупинять ні кулі, ні осколки … Масалов перекинувся через бар'єр каналу … Минуло ще кілька хвилин. На мить замовкли ворожі кулемети. Затамувавши подих, гвардійці чекали голос дитини, але було тихо. Чекали п'ять, десять хвилин … Невже марно ризикував Масалов? .. Кілька гвардійців, не змовляючись, приготувалися до кидка. І в цей час всі почули голос Масалова: "Увага! Я з дитиною. Прикрийте мене вогнем. Кулемет справа, на балконі будинку з колонами. Заткніть йому пельку! … "Тут почалася артпідготовка. Тисячі снарядів і тисячі куль ніби прикривали вихід радянського воїна з зони смерті з трирічною німецькою дівчинкою на руках. Її мати, ймовірно, намагалася втекти з Тиргартена, але есесівці почали стріляти їй у спину. Рятуючи доньку, вона сховалася під мостом і там померла. Передавши дівчинку санітаркам, сержант Масалов знову встав біля прапора полку, готовий до кидка вперед.

• Медаль «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942)
• Медаль «За відвагу» (29 січня 1944)
• Медаль «За бойові заслуги» (20 квітня 1945)
• Орден Слави 3-го ступеня (7 травня 1945)
• Медаль «За визволення Варшави»
• Медаль «За взяття Берліна»
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985)

Меморіальна дошка на честь Масалова в Берліні

Подвиг Масалова ліг в основу пам'ятника «Воїн-визволитель» в Берліні.

В Берліні на одному з імовірних місць подвигу є меморіальна дошка.

В 2014 році російський поет Павло Великжанін присвятив подвигу Масалова вірш «Берлін залитий дощем вогню і сталі…».[1]

• Ворошилов П. С. Подвиг, отлитый в бронзу, 1965.
• Костюнин О. В. Человек из легенды, 2005.
• Чуйков В. И. Конец третьего рейха. — М.: Советская Россия, 1973.