Маскулізм

Відзначається, що на даному етапі примусовий призов громадян для проходження військової служби закріплений законодавчо в близько 80 країн світу. В трьох з них призов розповсюджується також на жінок. В тих країнах, де примусовий призов фактично відсутній, часто, тим не менше, існує так звана система обов'язкового військового обліку, як правило, тільки для чоловіків. Порушення правил військового обліку тягне за собою обмеження в правах, в тому числі у виборчому праві, яке фактично, виявляється для чоловіків умовним. Це підводить до висновку, що у випадку зміни геополітичних амбіцій влади будь-яка, на перший погляд правова, держава, може примусово залучити чоловіче населення до участі в операціях, що загрожують їх життю і здоров'ю. Зауважується, що скасування примусового призову використовується як політична обіцянка протягом багатьох років в Росії та Україні. Тобто, політики усвідомлюють, що доволі значна частина населення не підтримує систему примусового призову і виступає за контрактну армію. Більшість маскулістів виступають проти загальнообов'язкового призову на строкову військову службу і за комплектування збройних сил виключно на контрактній основі.

Згідно зі звітом "Світова статистика охорони здоров'я ВОЗ", середня очікувана тривалість життя чоловіків, що народилися в 2008 році в Україні складе лише 62 роки (на 12 років менше, ніж аналогічний показник серед жінок). В період 1990-2000 років різниця очікуваної тривалості життя жінок і чоловіків також складала 10-12 років. Середня очікувана тривалість здорового життя для жінок складає 64 роки, а для чоловіків - 55. Імовірність смерті у віці 15-60 років для жінок складає 15%, для чоловіків - 40%[8].

В Україні та світі існує непомірно високий рівень смертності чоловіків внаслідок суїцидів, нещасних випадків на виробництві та зовнішніх причин. Так, зокрема, частка чоловіків серед померлих від суїциду становить 81%[9], серед померлих внаслідок зовнішніх причин — 78%[10], серед померлих внаслідок нещасних випадків на виробництві — 79%[11].

Більш тривалі терміни ув'язнення в порівнянні з жінками за скоєння одного й того самого злочину. Згідно зі статистикою, жінки будь-якої раси отримують значно менші строки позбавлення волі у порівнянні з білими чоловіками, що скоїли ті самі злочини. Так, наприклад, у період з 2000 по 2016 роки, в США темношкірі і білі жінки отримували строки покарань приблизно на 30% менші, ніж чоловіки [12].

(основна стаття Рух за права батьків)

Проблеми пов'язані із сімейним правом, що стосуються батьків-чоловіків та їх дітей, включаючи опіку та виховання дітей після розлучення батьків. Більшість членів руху за права батьків, які в першу чергу зацікавлені в цих питаннях — батьки-чоловіки, які прагнуть емансипації у рівних правах щодо своїх дітей та їх вихованні нарівні з матерями або після розлучення, або з незадоволеним батьківством над дітьми.

Позитивна дискримінація

Активісти виділяють більше сотні жіночих культурних і соціальних привілеїв, деякі з яких закріплені законодавчо[13]. Це, зокрема, різні норми покарання для жінок та чоловіків за скоєння одного і того самого злочину, закріплені Кримінальним кодексом, різні строки виходу на пенсію, різниця у величині страхового стажу для виходу на пенсію, в тому числі за вислугою, культурні і моральні упередження та ін. В умовах євроінтеграції України важливого значення набуває аналіз і недопущення зразків гендерного нерівноправ'я і подвійних стандартів, наявних у західних культурах.