Позитивна дискримінація

Термін «позитивна дискримінація» вперше застосований у США у «Виконавчому наказі № 10925»[13], підписаному президентом Джоном Кеннеді 6 березня 1961 року, який включав положення про те, що «урядові підрядники приймають позитивні заходи для забезпечення того, що при працевлаштуванні і подальшої служби до працівників ставляться незалежно від їх раси, віросповідання або національного походження»[14]. Положення вводилося для заохочення дій із недискримінації.

У 1965 році президент Ліндон Б. Джонсон видав розпорядження № 11246, яке вимагало від уряду впровадити «позитивні дії» щодо роботодавців для «найму незалежно від раси, релігії та національного походження». Це не дозволило роботодавцям дискримінувати людей невигідних їм груп.

У 1967 році до списку антидискримінації включено стать[15].

Позитивні дії допомагають компенсувати минулу дискримінацію, переслідування чи експлуатацію з боку правлячого класу[16] та подолати існуючі нерівності[17].

Частина серії
Фемінізм
Жінки Дівчата Фемінність
Історія фемінізму Протофемінізм 1 хвиля 2 хвиля 3 хвиля 4 хвиля Постфемінізм Жіноча історія Жінки США Британії Канади Німеччини Жіночі музеї Поверх спадщини Феміністична історія Феміністичні дати Виборче та інші права жінок Суфражизм хроніка мусульманські країни США інші права Права жінок за країною Фемінізм в Україні Австралія Афроамерика Велика Британія Уельс Канада Кувейт Нова Зеландія Швеція Швейцарія США штати Японія Ро проти Вейда
Течії Радикальний Сепаратистський Лесбійський радикальний політичний сепаратистський Екологічний Вегетаріанський Амазонський Анархічний Кібер- Матеріальний Робочого класу Соціальний Соціалістичний Марксистський Пост-структуралістський Французький пост-структуралістський Ліберальний Культурний Відмінності Рівності Індивідуалістський Нео- Новий Пост- Постмодерний Точки зору Аналітичний Глобальний Fat Хіп-хоп/Активізм Гендерний Материнський Мережевий Консервативний список Ліпстік Секс-позитивний Антиабортний Транс- Фемінізм жертви Етнічні Чорний Чікана Білий Туземний Індіанський Постколоніальний Транснаціональний Вуменізм Африкана-вуменізм Релігійні Атеїстичний Богиня Вікка Діанічна Вікка Виправлення Індуїстський Буддистський Християнський Ісламський Мусавах Єврейський Ортодоксальний Мормонський Сикхський Курдський
Проблеми та рішення Проблеми Сексизм в освіті у Вікіпедії Гендерна нерівність в зарплаті неоплачувана робота скляна стеля Потрійний утиск Мізогінія у ЗМІ Насильство проти жінок Феміцид Убивство честі «обрізання» Домашнє Сексуальне Зґвалтування Домагання Проституція погляди Порнографія погляди на БДСМ Критика шлюбу Культура зґвалтування Сексуальна об'єктивація Чоловічий погляд Антифемінізм Рішення Права жінок Гендерна рівність Вбудований фемінізм та рівність Впливи на суспільство Фемінізм у культурі Медіа Державний фемінізм Гендерна політика державна мейнстримінг Позитивна дискримінація Гендерні квоти очільниці держав Жіноча освіта у STEM тривалість за країною Стамбульська конвенція Притулок для жінок Жіночі простори Шведська модель права проституйованих Жіноче здоров'я Сексуальна освіта Планування сім'ї Згода на секс вік згоди Контрацепція Безпечний секс Чайлдфрі Аборт полеміка Репродуктивна справедливість Мовна реформа Фемінітиви список Гендерно-нейтральна мова у мовах з родом Чоловіки в фемінізмі HeForShe День дівчаток та День жінок Емпавермент MeToo ЯНеБоюсьСказати Girl power Феміністичне мистецтво Рух Жіноче письмо Жіночий епос Фантастика Поезія Дитяча література Театр Жіноче кіно Жіночий погляд Комедія Хіп-хоп Премія Тіптрі Премія Бейліз Women In Arts Матріархальна релігія
Теорія фемінізму Феміністичний метод Écriture féminine Особисте — це політичне Гендер конструйованість поляризація стереотипи ролі Патріархат Матріархат Андроцентризм Фалоцентризм Гіноцентризм Кіріархія Моє тіло — моє діло Гендерні дослідження жіночі чоловічі гендерна історія Феміністська наука антропологія соціологія археологія біологія географія архітектура технонаука ФПДА composition studies економіка еконтеорія міжнародні відносини конструктивізм політекологія політична теорія теорія права юридична етика кримінологія філософія естетика емпіризм епістемологія етика екзистенціалізм метафізика pathways perspective ревізіоністська міфологія теологія Теалогія Вуменістична теологія педагогіка психологія Едіпів комплекс сексологія сексуальність орієнтація трансгендерність секс-війни порнографія мистецький рух мистецька критика літературна критика теорія кіно
Персоналії і праці Ключові феміністки Список феміністок Категорія Адічі Батлер де Бовуар Волстонкрафт Вулф Голдман Грір белл гукс Дворкін Джефріс Девіс Ірігаре Кристева Люксембург Панкхерст Поллок Співак Стайнем Фаєрстоун Фрідан Юсафзай За групами За країною Єврейські Мусульманські Суфражистки Активістки за права жінок Письменниці Екофеміністичні Поетеси Музикантки Арт-критикині Економістки Філософині Ораторки Організації за права жінок Всі за виборче партії Праці Декларація прав жінки і громадянки (1791) На захист прав жінок (1792) Декларація переконань (1848) Поневолення жінок (1869) Походження родини, приватної власності та держави (1884) Власна кімната (1929) Друга стать (1949) Загадка жіночності (1963) «Порнографія: чоловіки володіють жінками» (1981) «Статевий зв'язок» (1987) Чи може підпорядковане промовляти? (1988) Міф про красу (1990) Публікації і контент Феміністична література американська Статті Журнали з жіночих досліджень Комікси
За країнами Україна Албанія Австралія Бангладеш Велика Британія В'єтнам Данія Ефіопія Єгипет Гана Греція Гонконг Індія Індонезія Іран Ірак Ірландія Ізраїль Італія Канада Китай Конго Латинська Америка Аргентина Бразилія Гаїті Гондурас Мексика Парагвай Тринідад і Тобаго Чилі Ліван Малайзія Малі Непал Нідерланди Німеччина Нова Зеландія Норвегія Нігерія Північний Кіпр Пакистан Південна Африка Південна Корея Польща Росія Руанда Сирія США Тайвань Таїланд Туреччина Філіппіни Фінляндія Франція Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль

Дослідження підтверджують вплив позитивної дискримінації на становище жінок. Kurtulus (2012) у своєму огляді позитивних дій та професійного просування меншин і жінок протягом 1973–2003 років показала, що ефект позитивних дій на просування темношкірих, іспанців та білих жінок в управлінських та технічних спеціальностях спостерігався в 1970-х та ранніх 1980-х. У цей період роботодавці збільшували частку найму людей з цих груп через впровадження позитивної дискримінації. Але позитивний ефект повністю стерся у пізніх 1980-х, що дослідниця пов'язує зі спадом найму жінок і меншин до передових професій через політичний зсув у позитивній дискримінації часів Рейгана[18].

Мета-аналіз численних досліджень, особливо в Азії, виявив внесок чотирьох основних факторів підтримки програм позитивної дискримінації жінок: гендер; політичні фактори; психологічні чинники; соціальна структура.

Kim та Kim (2014) виявили, що "позитивна дискримінація одночасно коригує існуюче несправедливе ставлення та дає жінкам рівні можливості у майбутньому."[19]

Позитивна дискримінація сприяє можливостям меншин, щоб вони мали рівний доступ до рівня більшості населення[20]. Від державних і освітніх установ часто вимагають, щоб утиснуті в конкретному суспільстві групи могли брати участь у всіх наданих можливостях, включаючи просування, освіту та навчання[21].

Позитивні дії допомагають збільшити різноманіття у всіх верствах суспільства, а також компенсувати шкоду, заподіяну публічною, інституціональною або неумисною дискримінацією. Основна ідея позитивних дій полягає в тому, що суспільство, яке допустило або допускає дискримінацію окремих соціальних, національних та інших меншин, має компенсувати нанесену цим шкоду і обмеження за рахунок більшості.

Заперечення проти практики позитивної дискримінації можна почути, як з позиції більшості, або з позиції здорового глузду, так і з позиції самих «позитивно дискримінованих» меншин. Основним запереченням є те, що позитивна дискримінація, на думку опонентів, фактично є нічим іншим, як знаряддям обмеження прав більшості на користь представників меншин — зворотної дискримінації. Противники позитивної дискримінації заявляють, що вона знижує цінність досягнень особистості, оцінюючи досягнення за принципом приналежності до певної соціальної групи, а не по його кваліфікації. Так, наприклад, досягнення представників меншин в очах суспільства стають незначними, сприймаються як результат не їх власних зусиль, а лише наданих переваг, а в самих представників меншин знижується мотивація і проявляється схильність до утриманства. Наприклад, реалізація принципів будь-якої дискримінації в області різних премій (Нобелівської, Оскар) або нагород в спорті, що повністю ліквідовує їх якісний зміст, а самі номіналісти отримуватимуть їх не за видатні досягнення, а за особисті зовнішні та інші особливості.

В цілому критика позитивної дискримінації зводиться до того, що позитивні дії — це, все-таки, зворотна дискримінація, а також, що позитивні дії мають небажані побічні ефекти, а також нездатні досягти своєї поставленої цілі. Стверджується, що це перешкоджає примиренню, замінює старі помилки новими, підриває досягнення меншин та закликає людей ототожнювати себе як «незахищені», навіть, якщо вони не є такими. Також, це може посилити расову напруженість і принести користь новим більш привілейованим людям у групах меншин за рахунок менш щасливих представників серед груп більшості та призвести до виникнення нового ефекту — «білі люди нижчого класу»[22].

Американський економіст і соціальний та політичний коментатор Томас Соувелл визначив деякі негативні результати расистських позитивних дій у своїй книзі «Затверджені дії навколо світу: емпіричне дослідження» (англ. «Affirmative Action Around the World: An Empirical Study»). Соувелл пише, що політика позитивної дискримінації заохочує небажані групи соціуму визначати себе членами більш вигідних груп (тобто основними бенефіціарами позитивних дій), щоб скористатися перевагами політик групових уподобань; що вони, як правило, користуються в першу чергу найбільшою перевагою серед переважної групи (наприклад, чорношкірих верхніх та середніх класів), часто на шкоду найменш успішному серед небажаних груп (наприклад, бідніших білих або азіатських представників); що вони зменшують стимули як бажаних, так і небажаних до виконання їх що-якнайкраще — перший, оскільки це не є необхідним, а останнє, оскільки воно може виявитися марним, — таким чином, призводить до чистих збитків для суспільства в цілому; і що вони збільшують ворожість до бажаних груп.

Невідповідність терміну «позитивна дискримінація», що мав би позитивно впливати на соціум, надається негативному ефекту, який ставить в невигідні умови студентів в коледжах та унверситетах, які є надто складними для них. Наприклад, згідно з теорією, за відсутності позитивної дискримінації студенти будуть допущені до коледжів, які відповідають їх академічним здібностям та мають в майбутньому хороші шанси на випуск. Однак, згідно з теорією невідповідності, позитивні дії часто приводять студентів у вищі навчальні заклади, що є занадто складним, і це підвищує шанс виключення студента. Таким чином, згідно з теорією, позитивна дискримінація завдає шкоди своїм визначеним бенефіціарам, оскільки вони збільшують рівень їх відмови чи неуспішності.[23][24][25]

Докази на підтримку теорії невідповідності були представлені Гаєм Херіотом, професором права в Університеті Сан-Дієго та членом Комісії США з Громадянських прав у статті від 24 серпня 2007 р., опублікованої в The Wall Street Journal. У статті висвітлено дослідження 2004 року, яке було проведено професором юридичного факультету Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі Річардом Сандером та опубліковане в «Stanford Law Review». У дослідженні було зроблено висновок про те, що там було би на 7,9 % менше чорних адвокатів, ніж, якщо б не було позитивної дискримінації. Дослідження отримало назву «Системний аналіз позитивних дій в американських юридичних школах»[26]. У статті також зазначається, що через невідповідність неграмотних, насамперед, виявляються випадки, коли чорношкірі пропускають іспити з юридичного факультету або мають неуспішні іспити[27].

Сандера на тему «невідповідності» критикувало кілька професорів права, включаючи Яна Айреса та Річарда Брукса з Єльського, які стверджують, що ліквідація позитивних дій фактично зменшить кількість чорношкірих юристів на 12,7 %[28]. Хоча дослідження 2008 року Джесі Ротштайна та Альберта Х. Йона не підтверджують висновки «невідповідності» Сандера, показали, що скасування «позитивних дій» «призведе до 63-відсоткового зниження кількості чорних матерів у всіх юридичних школах та 90-відсоткове зниження в елітних юридичних школах»[29].

Хоча ці прогнозовані високі числа піддавалися сумнівам в огляді попередніх досліджень Пітера Аркідіакона та Майкла Ловенхайма[30]. Їх висновки виявили переконливе свідчення того, що позитивна дія призводить до «невідповідності». Вони стверджували, що відвідування деякими афроамериканськими студентами менш елітних вищих навчальних закладів значно покращить низький рівень першої спроби при проходженні державного бар'єру, проте вони засвідчували, що такі удосконалення можуть перевершувати зменшення відвідуваності юридичних шкіл.