Маслов Володимир Єлисейович
| Маслов Володимир Єлисейович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
11 липня 1933 Чутове |
| Помер |
27 травня 2007 (73 роки) Кременчук |
| Країна |
 УРСР →  Україна |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Харківський авіаційний інститут |
| Галузь | електротехніка та електроніка |
| Заклад | ЦНТУ, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського і Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка |
| Посада | ректор Кременчуцького державного політехнічного університету |
| Звання | професор |
| Ступінь | кандидат технічних наук |
| Нагороди | |
Володи́мир Єлисе́йович Ма́слов (* 11 липня 1933, Чутове, Полтавська область — † 27 травня 2007, Кременчук) — український педагог, 1965 — кандидат технічних наук, 1969 — доцент, 1985 року нагороджений орденом «Знак Пошани», 1992 — заслужений працівник освіти України, 1997 — професор, 2003 — відмінник освіти України; 2005 — нагороджений нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила», почесний громадянин міста Кременчука.
Життєпис
1958 року закінчив Харківський авіаційний інститут. Протягом 1959—1967 років працював інженером та старшим інженером на авіаційних підприємствах Іркутська й Харкова.
У 1967—1969 роках — декан Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування.
Протягом 1969—1971 років — декан Кремгесівського загальнотехнічного факультету Полтавського інженерно-будівельного, у 1971—1974 — Харківського автодорожного інститутів.
З 1974 по 1997 рік — директор та завідувач кафедри електротехнічних дисциплін Кременчуцького філіалу Харківського політехнічного інституту.
У 1997—2000 роках — ректор, одночасно завідувач кафедри електротехніки і електроніки Кременчуцького державного політехнічного університету, 2000 полишає завідувати кафедрою.
Радник ректора Кременчуцького політнехнічного університету з 2002 по 2007 рік.
Завдяки і його зусиллям було створено матеріально-технічну базу Кременчуцького політехнічного університету.
Як професор керував кафедрою електротехніки і електроніки, очолював наукову школу даного напряму.
Як педагог підготував 5 кандидатів технічних наук, в його творчому доробку понад 100 наукових праць.
Був членом ученої ради університету. Протягом понад 15 років — депутат Кременчуцької міської ради.