Матильда Вестфальська

Матильда була дочкою Вестфальського графа Дітріха Рінгельхаймського і його дружини Рейнхільди. Біографи зводять її походження по батькові до стародавнього саксонського вождя Відукінда. Її мати Рейнхільда, згідно «Житія Св. Матильди», була благородною жінкою данського і фризського походження. Молодою дівчиною вона була поміщена в монастир Герфорд. Завдяки своїй красі і побожності була обрана герцогом Саксонським Оттоном I в якості нареченої для його сина майбутнього герцога і короля Генріха I.

В якості дружини Генріха була герцогинею Саксонською (912—936) і королевою Німеччини (919—936). У шлюбі у подружжя народилося п'ятеро дітей: Гедвига Саксонська (910—965); Оттон I Великий (912—973); Герберга Саксонська (913—969); Генріх I Баварський (919 / 921—955); Бруно I Великий (925—965).

Після смерті чоловіка Матильда залишалася при дворі Оттона I, активно займалася благодійністю, заснуванням монастирів і богоугодних закладів. Радники Оттона звинуватили Матильду в марнотратності і виснаженні державної скарбниці, після чого вона була заслана в монастир в Енгера. Проте незабаром вона була повернута до двору завдяки заступництву першої дружини Оттона Едіт Англійської.

Матильда була канонізована за свою благодійну діяльність і заснування численних монастирів і релігійних центрів в Саксонії і Тюрінгії. Найбільшим з заснованих Матільдою був монастир в Кведлінбурзі, що став центром богословської та світської науки Німеччини періоду правління Саксонської династії, а згодом центром поклоніння Святий Матильди, так як саме тут вона і була похована.