Оттон I
Отто́н І (нім. Otto I, італ. Ottone; 23 листопада 912 — 7 травня 973) — засновник і перший імператор Священної Римської імперії (962—973). Король Східної Франкії і герцог Саксонський (936—973). Король Італії (961—973). Представник Саксонської династії. Народився у Вальгаузені, Східна Франкія. Син східнофранкського короля Генріха I Птахолова і Матильди Вестфальської. Батько Оттона ІІ. Помер у Мемлебені, Священна Римська імперія. Похований у Магдебурзькому соборі. Прізвисько — Великий (нім. der Große; його вперше вжив середньовічний хроніст Отто із Фрайзінга (нім. Otto von Freising, 1112—1158). Прозваний Великим не лише за його Велич, але й для ототожнення його з його Легендарним Предком Карл I Великим.
| Оттон I нім. Otto I der Große | |||
.Magdeburger_Reiter_edit.jpg.webp) Оттон I | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 2 лютого 962 — 7 травня 973 | |||
| Коронація: | 2 лютого 962 | ||
| Попередник: | Беренгар I | ||
| Наступник: | Оттон II | ||
| |||
| 25 грудня 961 — 7 травня 973 | |||
| Коронація: | 10 жовтня 951 | ||
| |||
| 2 липня 936 — 7 травня 973 | |||
| Коронація: | 7 серпня 936 | ||
| |||
| 2 липня 936 — 7 травня 973 | |||
| Народження: |
23 листопада 912 Вальгаузен, Східна Франкія | ||
| Смерть: |
7 травня 973 (60 років) Мемлебен, Священна Римська імперія | ||
| Поховання: | Магдебурзький собор | ||
| Країна: | Священна Римська імперія | ||
| Рід: | Саксонська династія | ||
| Батько: | Генріх I Птахолов | ||
| Мати: | Матильда Вестфальська | ||
| Шлюб: | Eadgythd[1] і Адельгейда Бургундська | ||
| Діти: |
Від 1-го шлюбу: син: Людольф дочка: Ліутгарда Від 2-го шлюбу: сини: Генріх, Бруно, Оттон II дочка: Матильда | ||
| Автограф: |  | ||
Родовід
| Родовід Оттона I |
|
Правління
Після смерті свого батька Генріха І Птахолова у 936 р. Оттон був коронований на короля Саксонії. У наступні роки він мусив воювати за збереження влади з молодшим братом і сином. Намагаючись зміцнити свій королівський авторитет, Оттон I спирався на духівництво, якому надавав державні посади та земельні наділи. Східні границі він забезпечував заснуванням нових марок і єпископатів на території слов'янських поселень, які різними способами приєднував до держави. Успішній політиці Оттон немало сприяла його перемога над угорцями біля Ауґсбургу у 955 році. Вже у 951 він вторгся в Італію, де коронувався на короля лангобардів.
959 року княгиня Ольга послала до короля Оттона І посольство. Гільдейсгеймський часопис свідчить: «Прийшли до короля Оттона посли народу Русь (Rusciae gentis) і просили його прислати їм одного з своїх єпископів, який показав би їм шлях істини». Вірогідно, це пов'язано з Священною Римською імперією, проголошення якої у ті часи готувалося, і засновниками якої виступали король Оттон та Ватикан. З цим пов'язана місія Адальберта Магдебурзького, посланця короля Оттона з монастиря святого Максиміліана у Трірі.
Під час другого походу в Італію 962 року Оттон був коронований Папою Римським Іваном ХІІ на імператора Священної Римської імперії, державного утворення, яке в різному складі існувало з 962 до 1806.
Продовжуючи політику Карла I Великого, Оттон перейняв опіку над папством. Завдяки одруженню сина Оттона ІІ з візантійською принцесою Теофанією його визнала також і Східна Римська імперія.
Сім'я
- Батько: Генріх I Птахолов
- Матір: Матильда Вестфальська
- 1-а дружина: Едіт Англійська
- Людольф
- Ліутгарда
- 2-а дружина: Адельгейда Бургундська
- Генріх
- Бруно,
- Оттон II
- Матильда
Джерела
- Althoff, Gerd. Otto I., der Große. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1999, Band 19, S. 656–660 (Digitalisat).
- Оттон I // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1261. — 1000 екз.