Мацей Догель
Мацей Догель (пол. Maciej Dogiel; 6 серпня 1715, с. Гембули — 24 лютого 1760, м. Варшава) — польський історик-джерелознавець.
Мацей Догель | |
---|---|
Народився |
6 серпня 1715[1][2] Лідський повіт, Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Помер |
24 лютого 1760[1][2] (44 роки) Варшава, Річ Посполита |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | історик, архіваріус, юридичний навчальний заклад, католицький священник |
Галузь | історія і юриспруденція |
Alma mater | Щучинський піарській колегіумd |
Заклад | Щучинський піарській колегіумd і Collegium Nobilium |
Конфесія | Католицька церква[3] |
Біографія
Народився в с. Гембули Лідського повіту Віленської губернії. Належав до католицького чернечого ордену піаристів. Од 1747 — ректор колегії піаристів у Вільно (нині м. Вільнюс), де заснував школу піаристів і друкарню. Від 1748 проживав у Німеччині, Франції та Голландії. Мав доступ до секретних документів королівського архіву в замку на Вавелі (Краків) й королівського архіву в Несвіжі (нині місто Мінської обл., Білорусь), родинних матеріалів шляхти й магнатів. Зібрав велику кількість історичних і дипломатичних документів, актів, пов'язаних з історією Польщі, Литви, України та інших держав. З восьми підготовлених ним томів були видрукувані 1758–64 1-й, 4-й, 5-й — «Codex diplomatiens Regni Poloniae et Magnus Ducatus Lituaniae». Решта залишилася в рукописах.
1758 у Вільно видав збірку документів про встановлення кордону між Польщею, Росією, Бранденбургом (Німеччина) і Померанією — «Limites Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae».
Помер у м. Варшава.
Джерела та література
- Дзира Я. І. Догель Мацей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Czech National Authority Database