Мацков Федір Пилипович
| Мацков Федір Пилипович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
21 лютого 1897 Острогозьк |
| Помер | 3 лютого 1977 (79 років) |
| Країна |
 Російська імперія →  УРСР |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Харківський сільськогосподарський інститут |
| Заклад | Український інститут прикладної ботаніки |
| Посада | завідувач лабораторії Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики в Харкові |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
    |
Фе́дір Пили́пович Мацков (* 21 лютого 1897, Острогозьк Воронезької губернії — † 3 лютого 1977) — український фізіолог рослин, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч наук УРСР. Професор Харківського сільськогосподарського інституту.
Життєпис
1915 поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету, встиг закінчити два курси. 1922 року закінчив Харківський сільськогосподарський інститут, отримав фах агронома-хіміка. Перша посада — лаборант Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції.
Першу наукову роботу опубліковано 1925. Ним розроблений оригінальний для того часу швидкий метод визначення жаростійкості рослин за появою бурих плям після дії на них розчином сірчаної кислоти.
З 1928, працюючи в Українському інституті прикладної ботаніки у Харкові, проводив дослідження щодо фізіології цукрового буряка. За сукупністю праць йому присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук без захисту дисертації. Паралельно з працями агрофізіологічного напрямку з 1928 року проводив дослідження фотоперіодизму.
Захистив 1939 року дисертацію «Досвід застосування історичного методу аналізу явищ фотоперіодизму у рослин» на ступінь доктора біологічних наук.
В кінці листопада 1941 інститут евакуювали до міста Катта-Курган Самаркандської області Узбецької РСР. У серпні 1944 інститут повернувся з Середньої Азії.
В 1945—1949 одночасно очолював відділ Українського науково-дослідного інституту лісового господарства імені Г. М. Висоцького. В наступні роки концентрувався на вивченні фізіологічних основ позакореневого живлення рослин — більше 30 наукових праць.
У липні 1948 професора Мацкова обрано членом-кореспондентом АН УРСР.
В 1950—1960 роках він виконав серію фундаментальних досліджень з фізіології і біохімії гетерозису кукурудзи.
Протягом 1949—1961 років займав посаду завідувача лабораторії Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики в Харкові.
З 1934 по 1975 завідував кафедрою фізіології рослин і мікробіології Харківського сільськогосподарського інституту імені В. В. Докучаєва.
1957 року видано його працю «Верхньокореневе живлення рослин».
Під його керівництвом здійснено дослідження метаболізму елементів мінерального живлення із застосуванням радіоактивних ізотопів, а з 1960 — стабільних ізотопів. Є автором і співавтором понад 100 праць, з них 80 експериментальних.
Створив визнану наукову школу фізіологів рослин, виховав 4 доктори і 31 кандидата наук.
Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями.
В 1967 йому присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР».