Мачулін Володимир Федорович

Мачулін Володимир Федорович (23 квітня 1950, с. Завгороднє Харківської області — пом. 27 березня 2014, Київ) — український вчений у галузі елементної бази електроніки, академік Національної академії наук України (2009), доктор фізико-математичних наук (1995), професор (2007), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1994, 2003). З 1981 р. по 2003 р. працював у Президії НАН України, пройшов шлях до начальника Науково-організаційного відділу Президії НАН України, а з 2003 р. очолював Вищу атестаційну комісію України.[1]

Мачулін Володимир Федорович
Народився 23 квітня 1950(1950-04-23)
Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 27 березня 2014(2014-03-27) (63 роки)
Київ, Україна
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність фізик
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Заклад Президія НАН України і Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Членство НАН України
Нагороди

Біографія

Мачулін Володимир Федорович Народився в 1950 р. на Харківщині, в 1973 р. закінчив Київський політехнічний інститут.

Наукова діяльність розпочалася в Інституті фізики напівпровідників АН УРСР, де він у 1978 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук.

У 1995 р. в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України Володимир Федорович захистив докторську дисертацію.

У 2000 р. обраний членом-кореспондентом НАН України.

У 2003 р. призначений директором Інституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України. Водночас керував відділеннм «Структурного і елементного аналізу напівпровідникових матеріалів і систем» цього Інституту.[2]

Творчий доробок

В. Ф. Мачулін відомий фахівець у галузі вивчення структурної досконалості напівпровідників методами рентгенівської та рентгеноакустичної діагностики, автор кількох монографій та багатьох наукових статей, присвячених експериментальному дослідженню закономірностей динамічної дифракції рентгенівських променів на кристалах, які одночасно містять статичні та змодельовані акустичні спотворення структури, і створенню на базі отриманих даних високочутливих рентгеноакустичних методів структурної діагностики кристалів.

Підготував двох докторів і двох кандидатів наук.[3][4]

Нагороди і відзнаки

Двічі лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки: «Ренгено-оптико-акустичні явища в реальних кристалах при комбінованому впливі різних фізичних полів» (1994), Державної премії України в галузі науки і техніки: «Монокристали сапфіру: розробка високорентабельних технологій, освоєння промислового виробництва конкурентноздатних на світовому ринку сапфірових елементів для оптики, електроніки та медицини» (2003). Орден князя Ярослава Мудрого V cт. Заслужений діяч науки і техніки України.[2]

Примітки
  1. Мачулін Володимир Федорович (23.05.1950 - 27.03.2014). Національна академія наук України.
  2. В. М. Томашик. Мачулін Володимир Федорович. Енциклопедія Сучасної України.
  3. Мачуліну Володимиру Федоровичу 60. ФІЗИКА І ХІМІЯ ТВЕРДОГО ТІЛА Т.11, No1 (2010) C. 7-9
  4. Мачулін Володимир Федорович. Винаходи та інновації. Винахідники України Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.