Маянські мови

Маянська мовна сім'я (англ. Mayan languages) — найбільша індіанська мовна родина півдня Мезоамерики, поширена в південній Мексиці, Гватемалі, Белізі. Зараз нараховують від п'яти до восьми десятків маянських мов.

Територія розповсюдження маянських мов

Цивілізація мая

Суспільство мая

Релігія та міфологія мая

Календар мая

Писемність мая

Література мая

Архітектура мая

Міста мая

Народ мая

Мови мая

Іспанське завоювання Юкатану

Основні групи, що входять до маянської мовної сім'ї:

• чольсько-цельтальскька;
• канхобаланська;
• кінська;
• мамейська;
• юкатекська;
• уастецька.

Найбільшими за чисельністю мовами є: юкатек або мая — 500—700 тисяч мовців на півострові Юкатан, західно-центральна кіче 250—350 тисяч мовців у Гватемалі. Багато інших мов налічують десятки тисяч носіїв, деякі мови вимерли. Основна мова цивілізації мая, зруйнованої конкістадорами, класичний юкатек вимер у XVII столітті.

Соціальний статус сучасних маянських мов невисокий. Однак цілий ряд мов писемні і серед мовців поширена грамотність цими мовами, часом до половини населення. Багато мов мая викладається в школах. Поширена маянсько-іспанська двомовність.

Перші описи мови юкатек, в основному з релігійною метою, зроблені ще наприкінці XVI — на початку XVII століть. Наукове дослідження маянських мов відбувається з XIX століття. Нині маянські мови — найліпше вивчена мовна сім'я Мезоамерики.

Маянські мови є полісинтетичними, для багатьох властива ергативна конструкція та початкове розташування дієслова у реченні. Мови май мають таку характерну рису в структурі діалогу як неодноразове повторення однакової пропозиційної інформації, причому трапляються як самоповторення так і відтворення сказаного співрозмовником.

Через іспанську мову до багатьох інших потрапило слово «сигара» — від маянського sik'ar, похідного від sik — «тютюн».