Медаль Котеніуса

Медаль Котеніуса (нім. Cothenius-Medaille) — наукова премія, яка присуджується з 1792 року Німецькою академією природознавців «Леопольдина» за наукову діяльність вченого.

Медаль Котеніуса нім. Cothenius-Medaille
Країна	Німеччина
Тип	наукова нагородаd і медаль
На честь:	Christian Andreas von Cotheniusd
Нагородження
Нагороджені:
Черговість

Названа на честь німецького медика Крістіана Андреаса Котеніуса, який уфундував її зі свого спадку (1000 талерів у золоті) і хотів, щоб нею вшановували найкращі роботи з медицини. До 1806 року вона залишалася премією за досягнення в галузі медицини, з 1861 року за внесок у поліпшення життя людства.

З 1954 року вручається за найвидатніше досягнення відомого вченого за все його життя, переважно членам Леопольдини. В останні десятиліття присуджується раз на 2 роки.

Нагородою є золота медаль з портретом Котеніуса і написом «Praemium virtutis salutem mortalium provehentibus sancitum» (Як визнання внеску тих, хто сприяє добробуту смертних)[1].

Премією нагороджені 14 лауреатів Нобелівської премії, в тому числі Іван Павлов (1903), Петро Капиця (1959), Ернст Руска (1975).