Мезосома

Мезосома — гіпотетична органела, знайдена в бактеріях у 1950-х роках. Описувалася як внутрішній виступ цитоплазматичної мембрани, що виникає при формуванні везикул. Ці структури були знайдені у багатьох видах бактерій. Вважалося, що мезосоми грають роль у формуванні клітинної стінки під час поділу клітини, у реплікації хромосом і у переносі електронів в енергетичному метаболічному циклі: У мезосомах були знайдені електронні транспортні ланцюжки, вони також вважалися анкером, що зв'язує дочірні хромосоми під час поділу клітини.

Це стаття про органелу бактерій. Про відділ тіла членистоногих див. Мезосома (морфологія).

Проте, у 1970-х роках було визнано, що мезосоми були артефактами процесу хімічної фіксації бактерій для електронної мікроскопії, і тому фактично не існують в живих бактеріях.

Мезосоми - внутрішньоклітинні мембранні утворення. За морфологічними особливостями розрізняють ламелярні (пластинчасті), везикулярні (мають форму пухирців) тубулярні (трубчасті) мезосоми. Часто в бактеріальній клітині спостерігаються мезосоми змішаного типу Мезосомний комплекс обмежений інвагінацією ЦПМ мішковидної форми, містить розгалужені внутрішні трубочки, пластинчасті мембранні елементи і тісно закручений в клубок трубчастий. виріст. Трубчастий виріст і другі елементи мезосоми з'єднані із зовнішньою мембраною.