Органела

Органела (від слова орган й давньогрець. εἶδος вид) — зазвичай вільно-плаваюча частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію. Історично, органели були виявлені за допомогою різноманітних форм мікроскопії або завдяки клітинному фракціонуванню.

Цитоплазма разом з її компонентами (органелами), в типовій тваринній клітині

Рецептори та дрібні, молекулярного рівня, структури, органелами не називають. Кордон між молекулами і органелами дуже нечіткий. Так, рибосоми, які зазвичай однозначно відносять до органел, можна вважати і складним молекулярним комплексом. Все частіше до органел зараховують і інші подібні комплекси порівняних розмірів та рівня складності протеасоми, сплайсосоми та ін. У той же час порівняні за розмірами елементи цитоскелету (мікротрубочки, товсті філаменти поперечносмугастих м'язів тощо) зазвичай до органел не відносять. Ступінь постійності клітинної структури — теж ненадійний критерій її віднесення до органел. Так, веретено поділу, що хоча і не постійно, але закономірно присутнє у всіх еукаріотичних клітинах, зазвичай до органел не відносять, а везикули, які постійно з'являються і зникають в процесі обміну речовин — відносять. Багато в чому набір органел, що перераховується до навчальних посібниках, визначається традицією.

Класифікація органел:

Органели поділяються на:

Ці органели називають органелами загального призначення, тонофібрили клітин епітелію, міофібрили м'язових клітин і волокон, нейрофібрили нервових клітин та деякі інші називають органелами спеціального призначення.

Згідно з сучасно прийнятими теоріями, великі мембранні органели походять від стародавніх ендосимбіонтних організмів (див. Ендосимбіотична теорія):

Органели еукаріотів
Органела Основна функція Структура Організми Примітки
Хлоропласт (Пластиди)фотосинтездвомембраннарослини, Найпростішімають власну ДНК; припускають що хлоропласти виникли з ціанобактерій в результаті симбіогенез і діаметр більшості клітин
Ендоплазматичний ретикулумтранспортація та згортання нових білків (шорсткий ендоплазматичний ретикулум), синтез ліпідів (гладкий эндоплазматический ретикулум)одномембраннавсі еукаріотина поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, згорнутий як мішок; гладкий ендоплазматичний ретикулум згорнутий в трубочки
Апарат Гольджісортування і перетворення білків. Утворення лізосом.одномембраннавсі еукаріотиасиметричний — цистерни, розташовані ближче до ядра клітини (цис-Гольджі) містять найменш зрілі білки, а відтранс-Гольджі відбруньковуються бульбашки, що містять повністю зрілі білки
Мітохондріявиробництво енергії, синтез АТФ.двомембраннабільшість еукаріотівмають свою власну мітохондріальну ДНК; припускають, що мітохондрії виникли в результаті симбіогенезу
Вакуолязапас, підтримання гомеостазу, в клітинах рослин — підтримання форми клітини (тургор)одномембраннаеукаріоти, більш виражена у рослин
ЯдроЗбереження ДНК, транскрипція РНКдвомембраннавсі еукаріотимістить основну частину геному
Рибосомисинтез білка на основі матричних РНК за допомогою транспортних РНКРНК/білокеукаріоти, прокаріоти
Везикулизапасають або транспортують поживні речовиниодномембраннавсі еукаріоти
Лізосомидрібні лабільні утворення, що містять ферменти, зокрема гідролази, що беруть участь в процесах травлення фагоцитної їжі й автоліза (саморозчинення органел)одномембраннабільшість еукараотів
Центріолі (клітинний центр)Центр організації цитоскелету. Необхідний для процесу клітинного поділу (рівномірно розподіляє хромосоми)немембраннаеукаріоти
Меланосомазбереження пігментуодномембраннатварини
Міофібрилискорочення м'язових волоконскладно організований пучок білкових нитоктварини

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.