Мельничук Василь Андрійович
Василь Андрійович Мельничук (псевдо: «Чумак», «Славко», «Богун») (* 1914, с. Перерив, Коломийський район, Івано-Франківська область — † 27 листопада 1942, с. Стара Ягільниця, Чортківський район, Тернопільська область) — обласний провідник ОУН Станіславщини у 1941–1942.
| Василь Мельничук | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | «Чумак», «Славко», «Богун» |
| Народження |
1914 с. Перерив, Коломийський район, Івано-Франківська область |
| Смерть |
27 листопада 1942 с. Стара Ягільниця, Чортківський район, Тернопільська область |
| Країна |
 Україна |
| Приналежність |
 ОУН |
| Партія | Організація українських націоналістів |
| Командування | обласний провідник ОУН Станіславщини |
Життєпис
Народився 1914 року в селі Перерив (тепер Коломийського району Івано-Франківської області).
Навчався у Коломийській гімназії. Згодом здобув вищу юридичну освіту, працював помічником адвоката.
Член ОУН, неодноразово заарештовувався польською поліцією, зокрема останній раз 1 вересня 1939.
З квітня 1940 по вересень 1941 займав посаду окружного провідника ОУН Коломийщини, а також відповідальний від Крайової Екзекутиви на Буковину і Бесарабію.
Під керівництвом Василь Мельничука та його заступника Романа Сельського військовий відділ оунівців піддав обстрілу угорські війська на початку німецько-радянської війни.[1]
Був делегатом II Великого Збору ОУНР у Кракові.
З травня 1941 до серпня 1941, а також з вересня 1941 до лютого 1942 обласний провідник ОУН(р) Станіславщини. Заарештований німцями 5 лютого 1942. Розстріляний 27 листопада 1942 у групі з 52-ох оунівців в селі Стара Ягільниця, біля Чорткова на Тернопільщині.
Див. також
Примітки
Джерела
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст. ISBN 966-410-001-3