Меморіал Вічної Слави Сум

Монумент невідомому солдату, або як його прозвали сумчани, пам'ятник Альоші (через схожіть з болгарським пам'ятником)[2], є центральним елементом меморіалу. Висота монументу становить понад 27 метрів[1].

Монумент спроектований скульпторами В. Вінайкіним та Ф. Короваєм, а також архітектором В. Гнєздиловим. Збудований колективом «Промстрой-2» треста «Сумхіммашстрой»[1].

Пам'ятник підноситься над Пслом та Сумами. Є легенда, що його розташували в цій місцевості недаремно. Якщо вірити їй, то в роки війни, коли місто було окуповане німцями, на місці сучасного меморіалу стояла хатинка, в якій жила жінка. Одного разу вона знайшла в себе на городі пораненого солдата. Жінка, намагаючись врятувати бійця, втягла його до хати. Цим вона зробила справжній подвиг, адже якщо б німці дізналися про її вчинок, вони б відразу її розстріляли. Проте вночі, від тяжких ран, солдат помер, навіть не сказавши своє ім'я[2].

Насправді цей танк не класичний Т-34, а більш удосконалений Т-34-85, який мав гармату 85-го калібру і надійшов у серійне виробництво в 1944 році, після звільнення Сум. Проте саме на такому ж танку 9 травня 1945 року лейтенант Іван Гончаренко першим прорвався до Праги[1][2].

В деяких газетних джерелах сумський танк помилково вважають тим самим танком, який першим в'їхав до Праги. Це судження насправді є помилковим. Протягом тривалого часу легендарний танк Гончаренка стояв на центральній площі міста Праги, але після 1968 року, коли відбулося чеське повстання, машина була перефарбована у розовий колір, а потім взагалі прибрана з площі[1].

122-міліметрова гаубиця М-30 1938 року створена під керівництвом Ф. Петрова. На відміну від танка, вона в 1943 році брала участь у звільненні міста від німецько-фашистських загарбників. Через те, що під час бою гаубиця була пошкоджена солдати вирішили її залишити на території Сумського артучилища. У 1975 році, коли відкривали меморіальний комплекс, гаубиця стала одним з його складових частин[1][2].