Мерилін Дж. Руссінк

Мерилін Дж. Руссінк (англ. Marilyn J. Roossinck) — американський науковець у галузі екології вірусів. Професор Відділу патології рослин та екологічної мікробіології й біології Університету Мердока (англ. Murdoch University) та Центру динаміки інфекційних хвороб, Гуковського інституту наук про життя, Університету штату Пенсильванія.

Біографія

Мерилін Дж. Руссінк здобула ступінь бакалавра із молекулярної, клітинної й біології розвитку та із еволюційної, популяційної і біології організмів в Колорадському університеті у 1982 році. Вона здобула ступінь доктора філософії у галузі мікробіології та імунології в школі медицини Колорадського університету у 1986 році. Мерилін Руссінк пройшла постдокторантуру у галузі вірусології рослин Корнелльського університету та долучилася до Фонду Самюеля Робертса Нобля (англ. The Samuel Roberts Noble Foundation), як доцент біології рослин в 1991 році. У 2011 році вона перейшла до Центру динаміки інфекційних хвороб, Гуковського інституту наук про життя (англ. The Huck Institutes of the Life Sciences) Університету штату Пенсильванія, як професор, де викладає курс «Екологія вірусів». Вона опублікувала понад 100 наукових праць. Мерилін Руссінк вивчає екологію та еволюцію вірусів з кінця 1980-х років[1].

Науковий внесок

Науковий внесок Мерилін Дж. Руссінк включає дослідження (вивчення) таких явищ або процесів:

— мутуалістичні відносини між грибковими ендофітами Curvularia protuberata, Nelson та тропічними просовими травами Dichanthelium lanuginosum (Ell.) Gould, що обумовлюють адаптацію останніх до високих температур ґрунту й визначаються інфікованістю грибкового організму міковірусом[2] й роль вірусних інфекцій у стійкості рослин-хазяїв до стрес-факторів загалом[3],[4];

— філогенез вірусу огіркової мозаїки (англ. Cucumber mosaic virus, CMV)[5],[6] й механізми еволюції вірусів загалом[7];

— РНК-сателіт вірусу огіркової мозаїки[8] й віруси-сателіти загалом[9];

— особливості генетичного біорізноманіття вірусів, зокрема закономірності функціонування популяцій вірусів (ефект пляшкового горла[10], квазівиди[11] тощо) та методологія їх дослідження (метагеноміка)[12],[13];

— серцевина вірусу гепатиту B[14],[15].

Посилання
  1. Marilyn J. Roossinck
  2. Márquez LM, Redman RS, Rodriguez RJ, Roossinck MJ. A virus in a fungus in a plant: three-way symbiosis required for thermal tolerance. Science. 2007 Jan 26; 315(5811):513-5.
  3. Xu P, Chen F, Mannas JP, Feldman T, Sumner LW, Roossinck MJ. Virus infection improves drought tolerance. New Phytol. 2008;180:911–21.
  4. Roossinck, M.J. (2011) The good viruses: viral mutualistic symbioses. Nat. Rev. Microbiol. 9, 99–108.
  5. Roossinck, M. J., Zhang, L. & Hellwald, K. (1999). Rearrangements in the 5' nontranslated region and phylogenetic analyses of cucumber mosaic virus RNA 3 indicate radial evolution of three subgroups. Journal of Virology 73, 6752–6758.
  6. Roossinck MJ (2002) Evolutionary history of cucumber mosaic virus deduced by phylogenetic analyses. J Virol 76:3382–3387.
  7. Roossinck, M., 1997. Mechanisms of plant virus evolution. Annu. Rev. Phytopathol. 35, 191—209.
  8. Rodriguez-Alvarado, G., Roossinck, M. J. (1997). Structural analysis of a necrogenic strain of cucumber mosaic cucumovirus satellite RNA in planta. Virology 236, 155—166.
  9. Simon A. E. , Roossinck M. J., Havelda Z. (2004). Plant virus satellite and defective interfering RNAs: New paradigms for a new century. Annu. Rev. Phytopathol. 42, 415—437.
  10. Li H, Roossinck MJ (2004) Genetic bottlenecks reduce population variation in an experimental RNA virus population. J Virol 78:10582–10587.
  11. Schneider W. L., Roossinck M. J. (2001) Genetic diversity in RNA viral quasispecies is controlled by host-virus interactions, Journal of Virology , 75/14: 6566–71.
  12. Roossinck, M. J., Martin, D. P., and Roumagnac, P. 2015. Plant virus metagenomics: Advances in virus discovery. Phytopathology 105:716-727.
  13. Roosnick, M. J. (2012) Plant virus metagenomics: biodiversity and ecology, Annu. Rev. Genet., 46, 357—367.
  14. Roossinck, M.J., Jameel, S., Leukin, S., and Siddiqui, A., Expression of hepatitis B viral core region in mammalian cells, Mol. Cell. Biol., 6, 1393, 1986.
  15. Roossinck M.J., Siddiqui A. In vivo phosphorylation and protein analysis of hepatitis B virus core antigen. J Virol. 1987;61:955–961.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.