Мерчін Новак-Нехорнський
Мерчін Новак-Нехорньский, справжнє прізвище — Нойман (в. -луж. Měrćin Nowak-Njechorński, нім. Martin Neumann; нар. 13 червня 1900, село Нехорнь близько Будішина, Саксонія, Німеччина — 6 липня 1990, Нехорнь, Німеччина) — лужицький письменник, журналіст і художник.
Мерчін Новак-Нехорнський | ||||
---|---|---|---|---|
в.-луж. Měrćin Nowak-Njechorński | ||||
Народився |
13 червня 1900[1][2] або 13 травня 1900[3] Nechernd, Q1787204?, Дрезден, НДР | |||
Помер |
6 липня 1990[1] (90 років) Nechernd, Wurschend, Q1787204?, Німеччина | |||
Поховання |
| |||
Країна |
Німеччина НДР | |||
Діяльність | художник, письменник, рисувальник, графік | |||
Мова творів | верхньолужицька і німецька | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Мерчін Новак-Нехорнський у Вікісховищі |
Біографія
Народився 13 липня 1900 року в лужицькому селі Нехорнь (Нехерн). Закінчив середню школу в селі Ворцинь (Вуршен), після чого навчався живопису. У 1919 році в Герліц була організована його перша художня виставка. З 1920 року навчався в Лейпцигу в Вищій школі графіки та образотворчих мистецтв. З 1921 року по 1923 рік навчався в дрезденській Вищій школі образотворчих мистецтв. Під час навчання займався художньою реконструкцією слов'янської міфології. З 1923 року навчався в Празі, з 1927 року по 1929 роки — у варшавській Академії образотворсих мистецтв.
Після закінчення навчання повернувся в Будішин, де з 1929 року став редактором лужицької газети «Serbske Nowiny». У 1933 році після приходу до влади нацистів залишив роботу в редакції газети «Serbske Nowiny». Брав участь у Другій світовій війні. Після закінчення війни повернувся з американського полону і став працювати з 1947 року в редакції газети «Nowa doba» (пізніше цій газетуі було повернуто довоєнне найменування «Serbske Nowiny»). З 1950 року по 1969 рік був головним редактором літературного лужицького журналу «Rozhlad». Був членом однієї з комісій союзного управління «Домовіна».
У 1958 році змінив німецьке прізвище Нейман на аналогічну лужицьку версію Новак, додавши собі псевдонім Нехорньский від найменування рідного села Нехорнь.
У 1969 році вийшов на пенсію і став займатися живописом і письменницькою діяльністю, проживаючи в рідному селі Нехорнь. У 1974 році брав участь разом з лужицькими художниками Євою Ворша Ланзіною і Яном Буком на VII з'їзді Товариства художників НДР в Карл-Маркс-Штадт.
Помер 6 липня 1990 року в рідному селі Нехорнь.
Твори
- Ruskie byliny, Praha, 1927;
- Po serbskich pućach, Budyšín, 1936,
- Wusaty Krjepjel a druhe bajki, Budyšín, 1950;
- Wuknimy dolnoserbski. Krótki kurs delnjoserbšćiny za hornjołužiskich Serbow , Budyšín, 1952;
- Zapiski Bobaka, Budyšín, 1952;
- Serbski Wšudźebył, Budyšín, 1954;
- Mišter Krabat, Budyšín, 1954;
- Kołowokoło Błotow, Budyšín, 1957;
- Bołharske podlěćo, Budyšín, 1958;
- Wot wčerawša na jutřiše, Budyšín, 1960;
- Molerjo, spěwarjo, podróżnicy, Budyšín, 1961;
- Pod Pamirom a za Kaukazom, Budyšín, 1961;
- Baćon a žaby a druhe bajki, Budyšín, 1967.
Нагороди
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» — двічі;
- Орден «Зірка дружби народів» ;
- Національна премія НДР ;
- Лауреат літературної премії організації «Домовіна»;
- Лауреат премії імені Якуба Цішинського (1959);
Пам'ять
- У селі Нехорнь діє музей, присвячений Мерчіну Новак-Нехорньскому.
Примітки
- Filmportal.de — 2005.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Література
- Гугнін А. А., Введення в історію серболужицької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 139, 145—147, 158, 160, 166—167, ISBN 5-7576-0063-2
- Лаптєва, Л. П., Мерчін Новак-Нехорньский: видатний діяч серболужицького культурного і національного життя [Текст] / Л. П. Лаптєва//Слов'янознавства. — 2001. — N 1. — С.. 86-87
- Wubrane spisy, zwjazk 1 (pućowanske wobrazy). Bautzen 2000, ISBN 3-7420-1822-1
- Wubrane spisy, zwjazk 2 (bajki). Bautzen 2000, ISBN 3-7420-1824-8
- Helmut Kaltšmit: Leksikon awtorow serbskich knihow 1945—1978. Bautzen 1979
- Dietrich Scholze: Martin Nowak-Neumann (1900—1990), Sächsische Biografie. Herausgegeben vom Institut für Sächsische Geschichte und Volkskunde, bearb. vonMartina Schattkowsky.